Перейти до вмісту

Eat Me, Drink Me

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Eat Me, Drink Me
Студійний альбом
ВиконавецьMarilyn Manson
Дата випуску5 червня 2007
Записаний31 жовтня 2006–26 лютого 2007, Голлівуд, штат Каліфорнія
ЖанрҐлем-рок, ґотичний рок
Тривалість52:12
Моваанглійська
ЛейблInterscope Records
ПродюсерМерілін Менсон
Тім Шьольд
Хронологія Marilyn Manson
Попередній
←
 Lest We Forget: The Best Of
(2004)
The High End of Low
(2009)
Наступний
→
Сингли з Eat Me, Drink Me
  1. «Heart-Shaped Glasses (When the Heart Guides the Hand)»
    Випущений: 17 квітня 2007
  2. «Putting Holes in Happiness»
    Випущений: 19 жовтня 2007
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
Allmusic 3/5 зірок[1]
Entertainment Weekly B[2]
Los Angeles Times 4/4 зірки[3]
NME 7/10 зірок[4]
Popmatters 7/10 зірок[5]
Rocklouder 4/5 зірок[6]
Rolling Stone 3/5 зірок[7]
Slant Magazine 3.5/5 зірок[8]
Sputnikmusic 4/5[9]
IGN (7.8/10)[10]

Eat Me, Drink Me (укр. «З'їш Мене, Випий Мене») — шостий студійний альбом американського рок-гурту Marilyn Manson, випущений 5 червня 2007 р. лейблом Interscope Records. Реліз записано в орендованій домашній студії у Голлівуді фронтменом Меріліном Менсоном та гітаристом і басистом Тімом Шьольдом. Платівку звів Шон Біван. Більшість музичних критиків схвально оцінили альбом.

Цей реліз став останнім альбомом, записаним з участю Тіма Шьольда. За словами Менсона, він проспівав більшість пісень, лежачи на підлозі студії й тримаючи мікрофон у руках. Це й стало причиною особливого звучання вокалу. Дві повністю готові композиції не потрапили до платівки, оскільки вони могли б зробити її перенасиченою.

Запис

[ред. | ред. код]

Наприкінці туру Grotesk Burlesk Tour лідер колективу страждав важкою депресією і мав намір завершити музичну кар'єру. Згодом він змінив думку й записав дуетом з Ширлі Менсон «Don't You Want Me», що мала увійти до збірки найкращих пісень, проте, на опінію виконавців, не відповідала їхньому рівню й тому її так і не видали.

Компіляцію Lest We Forget: The Best Of випустили 28 вересня 2004 р. Фронтмен назвав її «прощальним» (проте не останнім) альбомом колективу. У 2005 збірка отримала золотий статус. Після завершення рекламної кампанії гурт записав 8 чорнових пісень, одна з яких присвячена Енді Ворхолу. На підтримку компіляції гурт вирушив у тур Against All Gods Tour.[11] У 2005 вийшов максі-сингл «The Nobodies: 2005 Against All Gods Mix», що містив ремікси «The Nobodies».[12]

У листопаді 2005 Менсон почав працювати в студії. Однак зйомки фільму «Фантасмагорія: Видіння Льюїса Керрола», виставка власних художніх робіт та проблеми зі шлюбом пригальмували цей процес. У ніч Геловіну 2006 після відкриття галереї «Celebritarian Corporation Gallery of Fine Art» фронтмен серйозіше зайнявся своїми обов'язками вокаліста й автора текстів пісень.[13] Загальна тривалість 6 гітарних соло Шьольда становить 3 хв. 39 с. Менсон заявив, що «[він] працював над альбомом так, ніби ви робите записи в щоденник», у результаті, на його думку, платівка відображає «більш зрілий музичний напрям творчості».[14]

Ліві лапки Я працював усе своє життя, щоб записати таку платівку. Ти завжди маєш змінюватися, в іншому випадку ти не залишися артистом. Цей альбом став для мене найбільшим перевтіленням… Його слід прослухати, а не описувати... На цій платівці я справді хотів співати... Це не альбом про моє нещастя й плач. Я вважаю, що він імовірно сподобається більшій кількості людей через свій загальний людський фактор… Якби я писав рецензію, я б сказав, що він містить людожерський, споживацький, хтивий, пристрасно-сексуальний, романтичний аспекти в оптимістичному ритмі… Назву Eat Me, Drink Me навіяно історією, що трапилась кілька років тому, про німця, який з'їв чоловіка, котрий розмістив оголошення про те, що він хоче, щоб з ним так учинили. Хоча мені й не подобаються стосунки, які були між ними, вважаю, що ця історія є дуже цікавою в романтичному сенсі. Праві лапки

За оприлюдненою інформацією, всього Шьольд записав близько 20 пісень. 31 травня, за 5 днів до офіційного релізу, альбом став приступним для безкоштовного прослуховування на офіційній MySpace-сторінці гурту.

Концепція й тематика

[ред. | ред. код]

Найбільший літературний вплив на альбом спричинив роман «Лоліта» Володимира Набокова. Прикладами цього є пісні «Heart-Shaped Glasses», «Are You the Rabbit?» та «Eat Me, Drink Me». За словами Еван Рейчел Вуд, Менсон — прихильник творчості письменника. Однією з тем, що простежуються на платівці є вампіризм. Вампір протиставляється Христу, обоє повстають з мертвих, проте Ісус пропонує учням причаститися разом з ним своєю плоттю й кров'ю, а вампір навпаки п'є кров своїх жертв.[15]

Деякий час поширювалися чутки, буцім трек «Mutilation is the Most Sincere Form of Flattery» спрямований проти гурту My Chemical Romance. Пізніше Менсон спростував їх, заявивши, що у тексті йде мова загалом про людей, які намагаються імітувати його. В одному інтерв'ю він сказав: «Мені соромно бути собою, оскільки ці люди насправді творять низькосортну, нікчемну, порожню версію зробленого мною».[16] У відповідь на це Джерард Вей, вокаліст My Chemical Romance, заявив, що жодні закиди Менсона їх не принизять.

«Цей альбом є безумовно вирішальним у моєму житті. Я думаю, що він показує мій людський, уразливий бік, що пов'язаний з Льюїсом Керролом. […] Це ніби поєднання міфологій Христа та вампірів».

—Мерілін Менсон про концепцію альбому.[17]

Логотипи

[ред. | ред. код]
Логотип ери Eat Me, Drink Me

Під час ери Eat Me, Drink Me широко використовувався логотип мінімалістичного недбало намальованого серця, що закручувалося в спіраль у центрі (в описах товарів в офіційній інтернет-крамниці має назву «спіраль у формі серця»). Фронтмен сказав, що це є проявом вдячності Еван Рейчел Вуд за її кохання, що стало творчим поштовхом, таким необхідним для створення платівки. Музикант має татуювання з цим символом на внутрішній стороні лівого зап'ястя.

На візуальний бік ери вплинув фільм Карла Фройнда 1935 р. «Шалене кохання». В оформленні Eat Me, Drink Me та синглу «Putting Holes in Happiness» зблизька можна побачити око лідера колективу з сердечками у зіницях, що символізують романтичного, оновленого Менсона, буквально із «серцями в очах». У вищезгаданій стрічці змальовано лікар, що ладен на все, аби домогтися кохання жінки. Це може відображати те, як Еван відродила у виконавця здатність творити.

Логотипом назви гурту, що використовувався під час ери, були дві іклоподібні червоні літери M, з яких стікала кров. Це, безперечно, символізує вампірську тематику альбому.

Назва альбому

[ред. | ред. код]

Назва, «Eat Me, Drink Me», відображає безліч ідей, усі з яких пов'язані з селебритарианізмом, концепцією створеною Менсоном.[18] На платівці прослідковується ідея євхаристії. На думку Менсона, Ісус був першою знаменістю, а розп'яття — першим мерчем. Селебритарианізм передбачає поклоніння смерті та знаменитості й як наслідок її «споживання», що можна помітити на прикладі євхаристії.[18]

Назва «Eat Me, Drink Me» (укр. «Їж мене, пий мене») слово в слово присутня в «Аліса в Країні чудес» Керрола. У творі вищезгадані інструкції зазначені на пиріжку та пляшці.[18] Eat Me, Drink Me також можна розглядати з вампірського боку, позаяк вампіри проколюють тіло й харчуються, висмоктуючи кров жертви, буквально джерело їхнього життя.[18]

Рекламна кампанія

[ред. | ред. код]
Живе виконання «If I Was Your Vampire» у 2007 р. під час ери «Eat Me, Drink Me».

15 квітня 2007 р. на MySpace-сторінці гурту з'явилися промо-фото.[19] Наступного дня «If I Was Your Vampire» додали до програвача соціальної мережі.[20] Через кілька годин оновився сайту гурту. Того ж дня Interscope розіслали прес-реліз з оформленням, зробленим Нелою Кьоніґ. Через дві доби лейбл зареєстрував обліковий запис колективу на VampireFreaks. 1 травня альбом потрапив до P2P-мереж. Менсон заявив, що йому байдуже, позаяк передчасний витік шкодить лейблам, а не самим виконавцям.[13]

Для рекламування платівки Менсон провів прес-конференції та вечірки з попереднім прослуховуванням у Франції, Великій Британії та Німеччині.[20] Останні заходи також відбулись у США та інших європейських країнах, їх відвідали журналісти й керівники фан-клубів.[20] Щоб запобігти потраплянню альбому в інтернет унаслідок несанкціонованого запису чи копіювання провели обшук сумок, поширювалася заборона на мобільні телефони та пристрої звукозапису. Фронтмен двічі відвідав BBC Radio 1: 17 квітня — шоу Зейна Лоу та 23 травня — Live Lounge, де Менсон та Шьольд виконали акустичні версію «Heart-Shaped Glasses (When the Heart Guides the Hand)» та кавер «What Goes Around... Comes Around» Джастіна Тімберлейка. Гостям давали на вибір зіграти пісню Green Day, Тімберлейка, Емі Вайнхаус чи Muse.[21][22]

Наступним кроком стало завантаження 18 травня на офіційний сайт альбому 16-сторінкового буклету. Подія збіглася у часі з автограф-сесією Менсона в крамниці Hot Topic, що відбулась у Каліфорнії, де фани, які заздалегідь отримали наручний браслет необхідний для потрапляння на захід, одержали копії буклету. Фронтмен підписував їх та, на прохання прихильників, інші речі протягом 2 годин. На автограф-сесії також поширювався ексклюзивний 2-трековий сингл «Heart-Shaped Glasses (When the Heart Guides the Hand)», наразі приступний у Hot Topic та онлайн. У крамниці також з'явилися три нові офіційні футболки. 25 травня в усіх американських магазинах Hot Topic відбулися вечірки з попереднім прослуховуванням платівки.[23]

Кожен, хто попередньо замовив фізичну копію Eat Me, Drink Me в Newbury Comics, отримав ліцензовані склянки з символікою релізу. У Великій Британії поширювали коробки з шоколадними цукерками з написом «Eat Me» та міні-пляшки текіли з написом «Drink Me» на задній етикетці. [24] Через посилання, знайдене на європейському виданні окремку «Heart-Shaped Glasses (When the Heart Guides the Hand)», виявили міні-сайт присвячений альбому.[25] marilynmansonvault.com містив тексти пісень, фотогалерею та мозаїку. Починаючи з 28 травня 2007 на ньому також можна було прослухати не більше двох треків на день. Після складання мозаїки для завантаження ставала приступною шпалера Eat Me, Drink Me, а для прослуховування — три композиції («Heart-Shaped Glasses (When the Heart Guides the Hand)», «If I Was Your Vampire», та «Evidence»).[26] Офіційний реліз синглу збігся з відкриттям вебсторінки, на якій були скрінсейвер, рингтон і дві «класичні» пісні («Disposable Teens» та «The Dope Show»).

Композицію «If I Was Your Vampire» можна почути під час фінальних титрів пародійної стрічки «Вампіри смокчуть» та на її саундтреці.

Акварелі

[ред. | ред. код]

Багато акварелей, створених у період роботи над «Фантасмагорія: Видіння Льюїса Керрола», відображають концепцію фільму, світ кошмарів Керролла. Назва картини «The Flowers of Evil» є посиланням на поетичну збірку Шарля Бодлера 1857 р. «Квіти зла».[15]

Реліз

[ред. | ред. код]

У середині січня Менсон оголосив через свій вебсайт, що запис Eat Me, Drink Me «майже завершено», і що гурт поїде у тур Rape of the World Tour на підтримку платівки, яка вийде 5 червня 2007.[13] Роботу над оформленням альбому закінчили на початку лютого 2007 р., тим самим поклавши край підготовці до рекламної кампанії та публікації подробиць релізу.[27] Менсон з'явився в Rolling Stone чотири рази: у березневій статті «Темне повернення Менсона» (англ. «Manson's Dark Return»), у замітці рубрики «The Smoking Section», його згадали у статті «50 альбомів, на які вам слід очікувати цього літа» та у невеликому фрагменті, що містив відверте фото фронтмена й Еван Рейчел Вуд, зроблене в готелі після зйомки відео «Heart-Shaped Glasses». На ньому гола Вуд лежить на Менсоні. Останній сидить і тримає пальці правої руки біля її ануса.[28][29]

Іншими публікаціями стали матеріал з фронтменом у квітневому номері британського журналу Rock Sound, травневому випуску Revolver, інтерв'ю французькому журналу RockMag, онлайн-інтерв'ю для MTV, зосереджене на темі суїциду,[30] стаття в Observer («The Life and Loves of a He-Devil»),[31] часткова розшифровка дружньої бесіди з Алехандро Ходоровскі, інтерв'ю щодо способу життя в Німеччині для щомісячника BlondMag, восьмисторінкова стаття «Остання рок-зірка?» (англ. «The Last Rock Star?») червневого номера Spin,[32] публікація Остіна Скеґґса, який провів 4 місяці з Менсоном, у Rolling Stone, стаття в газеті The Sun у рубриці «Something for the Weekend». У вересні 2007 «You and Me and the Devil Makes 3» випустили промо-синглом.

У США платівка дебютувала на 8-ій сходинці з результатом у 80 тис. проданих копій за перший тиждень.[33] В Японії альбом посів 15-те місце, продавши 17 тис. копій за перший тиждень.[34] Сайт About.com назвав реліз 10-им найкращим альбомом 2007.

Обкладинка й паковання

[ред. | ред. код]

На обкладинці Eat Me, Drink Me зображений Менсон у чорному одязі, який стоїть біля вікна, у кімнаті з кров'ю. На задній обкладинці є фото жінки, очі котрої прикриті рукою, можливо лідера гурту, на лівому боці розміщений треклист. У буклеті наведено слова Менсона: «Я хотів би подякувати тим небагатьом відданим, хто чекав на віддаленому кінці прірви, поки я зроблю цей альбом. Моїй матері й батьку, найкращим друзям (ви знаєте, хто ви). Тоні, Боббі та всім, хто пробачив мені мої проступки. Цей запис присвячується тим, хто мене підтримував. Перш за все, Еван».[35]

Фото для передньої обкладинки зробив Нела Кьоніґ, а для задньої — Ентоні Сілва. Очі у формі сердечок є автопортретом Менсона.

Формати

[ред. | ред. код]

Альбом випустили у трьох фізичних форматах. Стандартний реліз у пластиковому контейнері містив один CD з 16-сторінковии буклетом.[36] Також існують обмежене видання та видання з DVD.[37][38] Наприкінці 2007 збірку інструменталів пісень «Bonus Track and Instrumentals from the Album Eat Me, Drink Me» виклали на YouTube. Вона містить пісні без вокалу та ремікс «Heart-Shaped Glasses (When the Heart Guides the Hand)». Реліз є неофіційним. Згодом на торентах з'явилася FLAC-версія повноцінного альбому.

Список пісень

[ред. | ред. код]

Автор слів Мерілін Менсон, автор музики Тім Шьольд. 

#НазваТривалість
1.«If I Was Your Vampire»5:56
2.«Putting Holes in Happiness»4:31
3.«The Red Carpet Grave»4:05
4.«They Said That Hell's Not Hot»4:17
5.«Just a Car Crash Away»4:55
6.«Heart-Shaped Glasses (When the Heart Guides the Hand)»5:05
7.«Evidence»5:19
8.«Are You the Rabbit?»4:14
9.«Mutilation Is the Most Sincere Form of Flattery»3:52
10.«You and Me and the Devil Makes 3»4:24
11.«Eat Me, Drink Me»5:40

Чартові позиції

[ред. | ред. код]

Сертифікації

[ред. | ред. код]
Країна Сертифікація Наклад
Росія (NFPF)[43] Золотий 10 тис.*
*дані продажу базовано лише на сертифікації

Історія випуску

[ред. | ред. код]
Реґіон Дата Лейбл Формат
Світ 5 червня 2007 Interscope Records CD

Учасники

[ред. | ред. код]

[44]

  • Мерілін Менсон — вокал, ударні, тексти пісень, продюсер, фотограф, дизайн та оформлення
  • Тім Шьольд — гітари, бас-гітара, клавішні, автор музики, звукорежисер, програмування, продюсер
  • Шон Біван — зведення
  • Ambooleg, Perou, Нела Кьоніґ, Ентоні Сілва — фотографи
  • Ліам Ворд — дизайн та оформлення
  • Еван Рейчел Вуд — полароїдні світлини
  • Марк Вільямс — A&R

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.allmusic.com/album/r1068358
  2. ↑ Reviewed by Clark Collis (1 червня 2007). Eat Me, Drink Me. Ew.com. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 2 грудня 2011. [Архівовано 2012-05-23 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Burk, Greg (30 листопада 2006). A focused beam of dark - Los Angeles Times. Articles.latimes.com. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 2 грудня 2011.
  4. ↑ Marilyn Manson - Marilyn Manson - Album Reviews. Nme.Com. 1 червня 2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  5. ↑ Besenyodi, Adam. Marilyn Manson: Eat Me, Drink Me < PopMatters. Popmatters.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 14 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Hoard, Christian (30 травня 2007). Eat Me, Drink Me | Album Reviews. Rolling Stone. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 14 березня 2012.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2009. Процитовано 14 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ http://www.sputnikmusic.com/review/12284/Marilyn-Manson-Eat-Me,-Drink-Me/
  10. ↑ Ed Thompson. Marilyn Manson - Eat Me, Drink Me - Music Review at IGN. Music.ign.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 2 грудня 2011. [Архівовано 2014-02-19 у Wayback Machine.]
  11. ↑ The Golden Age of Grotesque (album) - The Marilyn Manson Wiki. Mansonwiki.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  12. ↑ The Nobodies: 2005 Against All Gods Mix - The Marilyn Manson Wiki. Mansonwiki.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  13. ↑ а б в Eat Me, Drink Me | Celebritarianism. The Nachtkabarett. 1 липня 2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  14. ↑ Interview with Oliver Tanson. Oliver Tanson. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 8 січня 2008. [Архівовано 2012-02-20 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б Eat Me, Drink Me | Rape of the World Tour. The Nachtkabarett. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  16. ↑ Marilyn Manson slams My Chemical Romance 'sad and pitiful'. NME.com. 5 червня 2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 27 січня 2008.
  17. ↑ NothingFanboy. Marilyn Manson - Eat Me, Drink Me Promo Interview. YouTube. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 2 грудня 2011.
  18. ↑ а б в г Eat Me, Drink Me | Celebritarianism. The Nachtkabarett. 1 липня 2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  19. ↑ Interscope Records op Myspace. Myspace.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  20. ↑ а б в Marilyn Manson | blog op Myspace. Myspace.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 10 вересня 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)
  21. ↑ Marilyn Manson - Heart Shaped Glasses Acoustic. YouTube. 31 травня 2007. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 10 вересня 2011.
  22. ↑ Marilyn Manson - What Goes Around Comes Back Around Acoustic. YouTube. 31 травня 2007. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  23. ↑ May to June 2007, Marilyn Manson News. Marilynmansonimages.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  24. ↑ Marilyn Manson : Eat Me, Drink Me (w/Pint Glass). newburycomics.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 10 вересня 2011. [Архівовано 2011-09-28 у Wayback Machine.]
  25. ↑ MarilynManson.com | Hidden Sister Sites | Celebritarian. The Nachtkabarett. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 16 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-08-06 у Wayback Machine.]
  27. ↑ BLABBERMOUTH.NET - MARILYN MANSON: 'Eat Me, Drink Me' Artwork Revealed. Roadrunnerrecords.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  28. ↑ Guide To The Misguided: Rolling Stone‘s Top Albums Of ’07 List. Stereogum. 17 грудня 2007. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 27 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ Marilyn Manson Day | Notícias | MTV Portugal. Mtv.pt. 16 листопада 2007. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2011. [Архівовано 2014-05-17 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Polly Vernon interviews Marilyn Manson | Music | The Observer. London: Guardian. 13 травня 2007. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  32. ↑ On the Cover: Marilyn Manson. SPIN.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  33. ↑ Marilyn Manson, Eat Me, Drink Me, (sem especificar), Música. Comprar música na. Fnac.pt. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  34. ↑ Oricon album chart for week ending June 10, 2007. Oricon. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 13 травня 2012.
  35. ↑ Norsefire :: Marilyn Manson Collection :: Eat Me, Drink Me. Herrdoktor.co.uk. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  36. ↑ Eat Me Drink Me: Marilyn Manson: Music. Amazon.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  37. ↑ Norsefire :: Marilyn Manson Collection :: Eat Me, Drink Me. Herrdoktor.co.uk. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 10 вересня 2011.
  38. ↑ Eat Me, Drink Me: Marilyn Manson: Music. Amazon.com. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 2 грудня 2011.
  39. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Eat Me, Drink Me Chart Statistics from aCharts [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.]. Access Date: February 3, 2011.
  40. ↑ Discography Marilyn Manson. Hung Medien. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 3 лютого 2011.
  41. ↑ AllMusic Charts & Awards [Архівовано 5 грудня 2011 у Wayback Machine.] www.allmusic.com. Access date: January 5, 2011.
  42. ↑ Search for Marilyn Manson in the Artist field. Mahasz. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 1 вересня 2011.
  43. ↑ "2M" - "ЗОЛОТО" И "ПЛАТИНА" - International 2007 (Russian) . 2M Online. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 22 січня 2015.
  44. ↑ Eat Me, Drink Me credits. allmusic. Процитовано 23 травня 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Eat_Me,_Drink_Me&oldid=43995355