Epiplatys spilargyreius

? Epiplatys spilargyreius
Самець Epiplatys spilargyreius
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Променепері (Actinopterygii) Підклас: Новопері (Neopterygii) Інфраклас: Костисті риби (Teleostei) Надряд: Акантопері (Acanthopterygii) Ряд: Коропозубоподібні (Cyprinodontiformes) Підряд: Аплохейловидні (Aplocheiloidei) Родина: Нотобранхові (Nothobranchiidae) Рід: Епіплатис (Epiplatys) Вид: Epiplatys spilargyreius
Біноміальна назва
Epiplatys spilargyreius (Duméril, 1861)
Синоніми
Poecilia spilargyreia Duméril, 1861 Haplochilus senegalensis Steindachner, 1870 Epiplatys senegalensis (Steindachner, 1870) Haplochilus marnoi Steindachner, 1881 Haplochilus senegalensis acuticaudata Pellegrin, 1913 Haplochilus marni Boulenger, 1915 Panchax grahami decemfasciata Pellegrin, 1933
Посилання
Вікісховище: Epiplatys spilargyreius Віківиди: Epiplatys spilargyreius EOL: 994789 ITIS: 647004 МСОП: 181552 NCBI: 1573756

Epiplatys spilargyreius — тропічний прісноводний вид коропозубих риб з родини нотобранхових (Nothobranchiidae). Належить до західно-саванної клади роду епіплатис (Epiplatys), підрід Parepiplatys.

Огюст Анрі Дюмеріль описав цей вид 1861 року під назвою Pœcilia spilargyreia (пецилія сріблясто-плямиста) на основі двох екземплярів, отриманих з узбережжя Сенегалу-Гамбії. Теодор Гілл 1862 року розмістив його в складі роду Epiplatys.

Опис

Струнка риба середнього, як на представників роду, розміру. Максимальний розмір самця становить 60 мм, самки — 50 мм загальної довжини. Висота тіла в 4,5-5,67 рази менша за загальну довжину. Голова й передня частина спини абсолютно плоскі. Довжина хвостового стебла трохи більша за його висоту.

Довжина голови в 3,0-3,67 рази менша за стандартну (без хвостового плавця) довжину. Рот верхній, нижня щелепа трохи виступає вперед. Зуби дрібні, конічні, сидять у кілька рядів. Очі великі, бічні, їхній діаметр у 3-4 рази менший за довжину голови. Довжина рила дорівнює діаметру ока або трохи менша.

Спинний плавець невеличкий, трапецієподібний, посунутий далеко назад і сидить поблизу хвостового. Він має 7-10 променів, найдовший із яких становить 50-60 % довжини голови. Анальний плавець має форму паралелограма, містить 15-19 променів, його початок припадає на середину довжини тіла. Хвостовий плавець близької до ланцетної форми, може бути закругленим або загостреним, він трохи довший за голову. Довжина грудних плавців становить 67-75 % довжини голови, їхні кінці сягають основи черевних плавців або заходять трохи далі, мають по 14 променів. Черевні плавці короткі, поширюються лише трохи далі початку анального плавця, мають по 6 променів.

26-29 лусок у бічному ряді.

Забарвлення самця оливково-коричневе зверху й жовтувато-біле знизу, часто із зеленуватим відтінком та металевим лиском. Характерною деталлю забарвлення виду є 8-12 темно-коричневих косих поперечних смуг на боках, особливо виразних у задній частині тіла. Залежно від настрою риб, можна також побачити широку темну поздовжню смугу, що тягнеться від заднього краю ока до хвостового плавця трохи нижче середини тіла. З віком поперечні смуги стають нечіткими.

Спинний, анальний та хвостовий плавці можуть бути фіолетового, сіро-блакитного, жовто-зеленого, жовтогарячого кольору. Спинний та анальний можуть мати темно-коричневі цятки та темно-коричневий край. Темно-коричневі цятки в центральній частині хвостового плавця можуть об'єднуватись у 2-3 поперечні смуги, продовжуючи таким чином смугасте забарвлення тіла. Зверху та знизу хвостовий плавець має темно-коричневу облямівку.

Забарвлення самців варіює залежно від популяції.

Самка Epiplatys spilargyreius

Самки мають схоже забарвлення, але його основний тон світлий сіро-коричневий, на тілі немає лиску, а плавці майже безбарвні.

Гаплоїдне число хромосом в E. spilargyreius — 17.

Поширення

Epiplatys spilargyreius має найширший ареал з усіх африканських коропозубих. Зустрічається в зоні саван від узбережжя Сенегалу та Гамбії на заході до басейну верхнього Ніла на сході та до басейну Конго на півдні.

В Західній Африці відомий з басейнів річок Сенегал, Гамбія, верхній Нігер, з менших прибережних річок Гвінеї-Бісау та західної частини Гвінеї (Геба, Корубал (Corubal) та ін.), річок Бубо (Boubo), Бандама, з верхньої течії Комое (Comoé) та Вольти, з річок Моно, Веме, Огун (Ogun). Далі на схід зустрічається в басейні річки Бенуе в Нігерії та Камеруні, в басейні озера Чад та річок Логон і Шарі. В Східній Африці Epiplatys spilargyreius відомий з Білого Нілу (біля Кості) а також його притоки Баро (Baro) в Ефіопії. В Центральній Африці існують ізольовані популяції виду в басейні нижнього Конго, зокрема в Малебо, а також у річці Убангі, що в центральній частині басейну Конго.

Epiplatys spilargyreius має широке розповсюдження, й серйозних загроз його існуванню невідомо.

Спосіб життя

Прісноводний бентопелагічний вид риб, не мігрує. Не належить до числа сезонних коропозубих. Зустрічається в болотистих місцинах в зоні саван, живе в струмках, маленьких річках та інших тихих водоймах. Температура 24-30 °C.

Поверхнева риба. Тримається серед рослинності. Харчується комахами, що наближаються до поверхні води, а також водними комахами та личинками комарів і дрібних жуків.

Утримання в акваріумі

Вид іноді зустрічається в акваріумах. До Німеччини ці риби вперше були завезені 1912 року, але були відомі під назвами E. fasciolatus, E. petersi, E. senegalensis. У Великій Британії відомі з 1969—1970 років.

Умови утримання типові для епіплатисів. Вид підходить до спільного акваріуму, але дуже лякливий. Його тримають у нейтральній воді з температурою 24-27 °C.

Epiplatys spilargyreius успішно розводять в неволі, але для цього потрібна м'яка вода (4-7 °dH) з показником pH близько 6,8. Нерест тривалий. Ікру риби відкладають на плавучі рослини біля поверхні води. Інкубація триває 10-14 днів. Мальки вилуплюються маленькими, як стартовий корм їм потрібні інфузорії. Ростуть повільно, статевої зрілості досягають у віці 7-8 місяців.

Джерела

• Wildekamp, R.H. and J.R. Van der Zee. Aplocheilidae (pp. 325-442) In: C. Lévêque, D. Paugy and G.G. Teugels (eds.). Faune des poissons d'eaux douce et saumâtres de l'Afrique de l'Ouest, Tome 2. Coll. Faune et Flore tropicales 40. Musée Royal de l'Afrique Centrale, Tervuren, Belgique, Museum National d'Histoire Naturalle, Paris, France and Institut de Recherche pour le Développement, Paris, 2003 [The fresh and brackish water fishes of West Africa: volume 2], pp. 327, 339, 347 (фр.)(англ.)
• E. spilargyreius. American Killifish Association (англ.)
• Reinhold Bech. Eierlegende Zahnkarpfen. Neumann Verlag Leipzig-Radebeul, 1984, S. 66, 69 (нім.)
• C. Lévêque, D. Paugy and G. G. Teugels (eds.). Faune des poissons d'eaux douces et saumâtres de l'Afrique de l'Ouest. Collection Fauna tropicale no. XXVIII, Tome 2, ORSTOM et MRAC, 1992 [The Fresh and Brackish Water Fishes of West Africa], pp. 631-632 (фр.)(англ.)
• G.A. Boulenger. Catalogue of the fresh-water fishes of Africa in the British Museum (Natural History), Volume III. London, 1915, pp. 70-71: Haplochilus marni; p. 71: Haplochilus senegalensis; p. 72: Haplochilus acuticaudatus (англ.)
• Froese R., Pauly D. (eds.) (2024). Epiplatys spilargyreius на FishBase. Версія за червень 2024 року.