Eulamprus leuraensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Eulamprus leuraensis

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Інфраряд: Сцинкоподібні (Scincomorpha)
Родина: Сцинкові (Scincidae)
Рід: Eulamprus
Вид: E. leuraensis
Eulamprus leuraensis
Wells & Wellington, 1983
Синоніми
Sphenomorphus leuraensis
Посилання
Вікісховище: Eulamprus leuraensis
Віківиди: Eulamprus leuraensis
МСОП: 8187
NCBI: 204899

Eulamprus leuraensis — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Австралії.

Довжина сцинка Eulamprus leuraensis (без врахування хвоста) становить 80 мм, а довжина його хвоста — 120 мм. Голова бронзова або коричнева, поцяткована чорними плямами. Верхня частина тіла темно-коричнева або чорна, по спині по обдива боки від хребта йдуть ряди тонких жовтувато-бронзових або білих плям, які виглядають як безперервні бліді смуги. На темному хвості вони продовжуються і мають вигляд рядів плям. Боки і кінцівки темно-коричневі або чорнуваті, поцятковані жовтуватими або бронзовими плямами. Нижня частина тіла кремова або жовта, поцяткована дрібними темними плямами. Лапи міцні, на кожній є п'ять пальців.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Eulamprus leuraensis є ендеміками Блакитних гір у Новому Південному Уельсі. Одна популяція мешкає на плато Ньюенс[en], а друга — на протилежній стороні хребта, південніше Хейзелбрука[en]. E. leuraensis живуть на болотах, порослих осокою та невеликими чагарниками, на висоті від 560 до 1060 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 900 м над рівнем моря. Ведуть напівводний спосіб життя, активні з вересні по квітень. Гріються на сонці, живляться мухами, кониками, метеликами, довгоносиками та осами, іноді дрібними плодами. Самиці живородні, народжують дитинчат у грудні.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Eulamprus leuraensis загрожує знищення природного середовища, зокрема осушення боліт.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Eulamprus leuraensis: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 25 серпня 2024
  2. Eulamprus leuraensis у Reptarium.cz Reptile Database