Euphorbia avasmontana
| Euphorbia avasmontana | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Молочайні (Euphorbiaceae) |
| Рід: | Молочай (Euphorbia) |
| Вид: | E. avasmontana
|
| Біноміальна назва | |
| Euphorbia avasmontana | |
Euphorbia avasmontana (укр. Еуфорбія авасмонтана[1]) — вид сукулентних рослин з родини молочайні (Euphorbiaceae).
Вид вперше описаний німецьким ботаніком Моріцом Куртом Дінтером (нім. Moritz Kurt Dinter, 1868—1945) у 1928 році у виданні англ. «Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis».[2]
Багатостеблові, колючі, стовпчасті кактусоподібні сукуленти з молочним латексом, що розгалужуються при основі, 2-2,5 м заввишки, які можуть розростатися майже так само завширшки. Це один з багатьох південноафриканських молочаїв, що на перший погляд виглядають дуже схожими один на одного. Його можна легко переплутатися з Euphorbia virosa та іншими великими молочаями.
Стебла: рідко розгалужені 6-7 см в діаметрі нерівномірно звужені в різних інтервалах (приблизно 10-15 см).
Ребра: 5-7, з дрібними борознами, на відстані ± 1 см.
Листя: присутні лише на молодих рослинах.
Шипи: Прямі, спарені, завдовжки 1-2 см, розташовані по всій довжині колоноподібних відростків.
Квітки: невеликі цимозні суцвіття жовтого кольору. В Європі (в культурі) цвітуть переважно навесні і восени.
Плоди: чітко трикутні коробочки завширшки до 6 мм.
Насіння: діаметром 1,7 мм, гладкі.
Ареал Euphorbia avasmontana розташований майже цілком в Намібії, захоплюючи територію Північно-Капської провінції в Південно-Африканській Республіці. Рослини зростають на схилах пагорбів, іноді на скелястих оголеннях; зрідка зустрічається на вершинах гір і в інших місцях проживання. Часто росте разом з Aloe dichotoma.
Це легкий вид для вирощування, який підходить для будь-якого добре дренованого ґрунту на сонці. Але молоді рослини добре ростуть і в приміщенні. Рослини надають перевагу добре проникній земляній суиіші, яка переважно складається з неорганічних матеріалів, таких як глина, пемза, лави, і лише трохи торфу або листової землі. Полив регулярний під час активного вегетаційного періоду з березня по вересень (в Європі). Вода ніколи не повинна застоюватись навколо коріння. Взимку рослини тримають майже повністю сухими.
Легко розмножувати живцями наприкінці весни до літа, просто зрізати живці, дати їм висохнути протягом 1 або 2 тижнів і посадити їх в землю (бажано сухий, проникний, надзвичайно добре дренований ґрунт).
При зрізанні рослина виліляє латекс, який вважається найбільш отруйним з усіх видів. Легкий мазок латексом на шкірі або обличчі створює пухирі, а вдихання повітря поблизу виділення латексу може викликати відчуття печіння в горлі. Латекс дратує очі і може викликати сліпоту. При контакті з латексом потрібно не торкатися обличчя або очей до того, як помити руки водою з милом.
Використовується бушменами для оглушення риби, що дозволяє ловити її руками. Рибну отруту готують таким чином: замочують пучок трави в латексі, прив'язують його до каменю і кидають у воду. Паралізована риба піднімається на поверхню протягом короткого періоду часу.
Ці молочаї можна вирощувати у великому, кам'янистому, добре дренованому ґрунті в садах на сухих територіях, однак через латекс і шипи вони не рекомендуються для сімейного саду. Це дуже посухостійкий, але вразливий до морозу вид.
Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]
Включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants). Має статус «найменший ризик».[4]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, Beihefte 53: 96. 1928.
- ↑ Euphorbia avasmontana. CITES. Процитовано 11.06.2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Euphorbia avasmontana. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Doreen Court «Succulent Flora of Southern Africa» CRC Press, 01 June 2000 (англ.)
- Urs Eggli «Illustrated Handbook of Succulent Plants: Dicotyledons» Volume 2. Springer, 2002 (англ.)
- Curtis, B. & Mannheimer, C. A. 2005. Tree Atlas of Namibia. pp. XIV+674. NBRI, Windhoek. ISBN 99916-68-06-3.
- Euphorbia avasmontana Dinter. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana Dinter. The Encyclopedia of succulents. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana Dinter. PlantZAfrica. Південноафриканський Національний Інститут Біорізноманіття (англ. South African National Biodiversity Institute). Процитовано 11.06.2019.[недоступне посилання з серпня 2019] (англ.)
- Euphorbia avasmontana, Slender Candelabra-euphorbia. Tree Atlas of Namibia. Namibia Biodiversity Database. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana, Dinter 1928 in Namibia. Namibia Biodiversity Database. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana. Desert-tropicals. Процитовано 11.06.2019.[недоступне посилання з серпня 2019] (англ.)
- Euphorbia avasmontana. Plantsystematics. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana. Plants of the World online. Королівські ботанічні сади в К'ю. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana. Davesgarden. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Taxon: Euphorbia avasmontana Dinter. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Міністерство сільського господарства США. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana. JSTOR. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
- Euphorbia avasmontana. African Plant Database. Женевський ботанічний сад. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11.06.2019. (англ.), (фр.)
