Festuca picturata
| Festuca picturata | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Костриця (Festuca) |
| Вид: | F. picturata
|
| Біноміальна назва | |
| Festuca picturata Pils, 1980
| |
Festuca picturata (syn. Festuca picta Kit. ex Schult.) — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).
Багаторічна рослина. Стебла прямовисні, 25–40 см завдовжки; міжвузля дистально запушені. Листкові піхви трубчасті на більшій частині своєї довжини, гладкі, голі. Листковий язичок 0.5 мм завдовжки. Листкові пластини ниткоподібні, 0.4–0.6 мм ушир, жорсткі. Суцвіття — відкрита волоть, 4–7 см завдовжки; гілки волоті запушені. Колоски зі зменшеними суцвіттями на верхівці, довгасті, стиснуті з боків, 6.5–7.5 мм. Колоскові луски подібні, без кілів; нижня ланцетоподібна, 1-жилкова, верхівка загострена; верхня яйцеподібна, 3-жилкова, 3.4–3.9 мм, верхівка тупа чи гостра, 0.751 довжини сусідньої фертильної леми. Леми довгасті, середньо-зелені й пурпурові, 4.2–5.2 мм, без кіля; 5-жилкові, верхівка гостра, 1-остюкова, остюк 1.2–2 мм. Палея 2-жилкова. Верхівкові безплідні квітки, схожі на плодючі, але недорозвинені. 2n=14[1][2].
Поширення: Австрія, Болгарія, Словаччина, Польща, Румунія, Україна[3].
Населяє гірські луки, зарослі кручі, альпійські зони карликових сосен[1].
В Україні вид росте на луках, крутих схилах, кам'янистих гребенях, у смузі криволісся, субальпійському та альпійському поясах — у високогір'ях Карпат, досить часто[4].
- ↑ а б Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 867. (англ.)
- ↑ Festuca picturata. RBG Kew — GrassBase. Процитовано 03.01.2023.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 453.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
