Перейти до вмісту

Fritillaria eduardii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Fritillaria eduardii
Зображення
Коротка назва F. eduardii
Наукова назва таксона Fritillaria eduardii Regel, 1884
Таксономічний ранг вид
Батьківський таксон Рябчик
URL GRIN npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=70865
CMNS: Fritillaria eduardii у Вікісховищі

Fritillaria eduardii — це вид квіткових рослин сімейства лілієві, що походить із Центральної Азії[1][2]. Ця рослина відноситься до зникаючих та занесена до Червоної книги. Народна назва - Айгуль.

Тісно пов’язаний із широко культивованим видом F. imperialis , який називається «корона імператорська». [3] [4]

Айгуль — рослина висотою 1-1,5 метри з довгими зеленими листками, що ростуть вздовж усього стебла. Ростки у «місячної квітки» з'являються лише через сім років , а ще через сім з'являється перша квітка. І кожен рік додається по одному яскраво-оранжевому бутону. [5]. Існує дуже популярна легенда про цю квітку, що зробило її певною мірою визначною місцевою пам'яткою, де вона росте, що і призвело до загрози її зникнення[6]. Зараз за збереженням квітки слідкує влада та народні дружинники. Цю квітку так і не вдалося виростити в тепличних умовах[7].

Різновиди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Regel, Eduard August von 1884. Trudy Imperatorskago S.-Peterburgskago Botaniceskago Sada. Acta Horti Petropolitani. St. Petersburg 8: page 653, plate 2.
  2. The International Plant Names Index
  3. RHS A-Z encyclopedia of garden plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 978-1405332965.
  4. Linnaeus, Carl. 1753. Species Plantarum 1: 303
  5. psv77rus — «рябчик императорский» на Яндекс.Фотках
  6. Легенда Айгуль. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 16 лютого 2011.
  7. Баткенский цветок Айгуль. Легенда и реальность. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 16 лютого 2011.