Funcusvermis gilmorei
| †Funcusvermis gilmorei Час існування: пізній тріас 223–218 млн р. т. | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Художня реконструкція виду (на передньому плані) з аценазухом (на задньому плані)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Funcusvermis gilmorei Kligman, Gee, Marsh, Nesbitt, Smith, Parker & Stocker, 2023 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Funcusvermis gilmorei — викопний стовбуровий вид безногих земноводних, що існував у пізньому тріасі (223-218 млн років тому). Описаний у 2023 році.[1]
Викопні рештки амфібії виявлено у Національному парку Петріфайд-Форест[en] в Аризоні (США). Відкладення у типовому місцезнаходженні належить до пізньотріасової формації Чінле. Було виявлено фрагменти нижньої та верхньої щелеп, а також інші черепні і посткраніальні фрагменти.[2]
Родова назва Funcusvermis походить від слів Funcus - латинізована форма англійського слова funky (фанк — це весела, ритмічна форма танцювальної музики), і vermis - з латинської «хробак». Рід названо на честь «Funky Worm» - пісні 1972 року з альбому «Pleasure» групи «Ohio Players». Вид названо на честь Неда Гілмора, менеджера колекцій Академії природничих наук Університету Дрекселя у Філадельфії (штат Пенсильванія, США).
Funcusvermis є найдавнішим відомим амфіонаном і має найбільший відомий зразок скам'янілостей, віднесених до групи. Раніше обидва рекорди належали Eocaecilia micropodia, амфібії з ранньоюрської формації Каєнта в Аризоні.
Відкриття Funcusvermis забезпечує тісний зв'язок між черв'ягами та іншими лізамфібіями (жабами та саламандрами), а також вимерлими дизорофоїдними темноспондилами, такими як Gerobatrachus. Це підтверджує консенсусну гіпотезу щодо еволюції лізамфібій, де Lissamphibia є монофілетичною групою з єдиним спільним предком серед дизорофоїдів. Отже, анатомія Funcusvermis допомагає порівнювати та протиставляти альтернативні гіпотези походження лізамфібій.
- ↑ Kligman, Ben T.; Gee, Bryan M.; Marsh, Adam D.; Nesbitt, Sterling J.; Smith, Matthew E.; Parker, William G.; Stocker, Michelle R. (2 лютого 2023). Triassic stem caecilian supports dissorophoid origin of living amphibians. Nature (англ.). 614 (7946): 102—107. doi:10.1038/s41586-022-05646-5. ISSN 0028-0836. PMC 9892002. PMID 36697827. Процитовано 21 грудня 2024.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Novataxa
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
