GJ 1214 b
| GJ 1214 b | |
_(2021-054-01FMJA3A8205K9X4M9QXJK5JX9).png) | |
| Маса |
8,41 ± 0,36 Маса Землі[1]  |
|---|---|
| Названо на честь |
водний об'єкт |
| Каталожний код |
GJ 1214 b[2], G 139-21b[2], LHS 3275b[2] і TIC 467929202b[3] |
| Першовідкривач або винахідник |
David Charbonneaud |
| Дата відкриття (винаходу) |
грудень 2009[4] |
| Місце астрономічного відкриття |
Fred Lawrence Whipple Observatoryd |
| Спосіб виявлення |
транзитний метод[4][5] |
| Сузір'я |
Змієносець |
| Батьківське небесне тіло |
GJ 1214d[2][4][5] |
| Аргумент перицентра |
77 ± 7,5 °[1] |
| M sin i |
8,41 ± 0,36 Маса Юпітера[1] |
| Ексцентриситет орбіти |
0,0062 ± 0,0079[1] |
| Нахил орбіти |
88,98 ± 0,094 °[1] |
| Період обертання |
1,580404418 ± 5,8E−8 доба[6] |
| Велика піввісь орбіти |
0,01505 ± 0,00011 астрономічна одиниця[1] |
| Паралакс |
68,2653 ± 0,1723 кутова мілісекунда[7][2] |
| Власний рух за схиленням |
−749,588 ± 0,221 кутова мілісекунда на рік[7][2] |
| Власний рух за прямим піднесенням |
580,447 ± 0,479 кутова мілісекунда на рік[7][2] |
| Радіус |
2,733 ± 0,033 Радіус Землі[1] |
| Епоха |
J2000.0[2][3][5] |
| Пряме піднесення |
4,517416338989 радіан[7][2] |
| Схилення |
0,086636518468 радіан[7][2] |
 GJ 1214 b у Вікісховищі | |
GJ 1214 b (Глізе 1214 b) - екзопланета, що обертається навколо червоного карлика GJ 1214[en]. Знаходиться на відстані приблизно 40 світлових років від Землі.
Екзопланета - надземля, її радіус у ~2.7 разів перевищує земний, а маса - приблизно у 8.2 разів. Густина - 1870 ± 400 кг/м3[8]. В 2017 виявили, що це, ймовірно, планета-океан. Глізе 1214 b є найвірогіднішим кандидатом на цю класифікацію на даний момент.
В її атмосфері були виявлені хмари[9].
Планета знаходиться від свого світила на відстані 0.014 а. о., але GJ 1214 випромінює в 350 разів меншу світла, ніж Сонце. Один рік на ній триває 36 годин.
Згідно з обчисленнями, її прискорення вільного падіння дорівнює 0.91 g.
Температура планети була розрахована теоретично, і варіюється від 280 градусів за Цельсієм в разі нульового альбедо (абсолютно темної планети), до 120 ° С, якщо альбедо планети дорівнює альбедо Венери.
Вік планетарної системи оцінюється в кілька мільярдів років, тому вчені припускають, що планета за цей час втратила велику кількість летючих компонентів і її нинішній стан не може бути первинним[10].
Виходячи із значення параметрів густини, маси та радіусу, було висловлено припущення, що Глізе 1214 b - планета-океан.
Атмосфера планети складається з водяної пари з невеликою домішкою та водню, та температури дуже високі, тому вода там знаходиться в дуже екзотичних станах, що робить уявлення життя на планеті майже неможливим. На глибині більш 100 км, тиск настільки сильний, що вода не може існувати в рідкому стані, та перетворюється на незвичайний лід типу лід VII[11].
Але 1 січня 2014 року стало відомо, що в результаті нових досліджень атмосфери планети, проведених з небувалою точністю, виявити сліди будь-яких молекулярних сполук - ні води, ні метану, ні азоту, ні чадного газу, ні вуглекислого газу, не вдалося[12], що ставить під сумнів теорію існування океану на Глізе 1214 b взагалі.
Планета була відкрита транзитним методом 16 грудня 2009 року в обсерваторії Уіпл, США.
- ↑ а б в г д е ж Mahajan A. S., Eastman J. D., Kirk J. Using JWST Transits and Occultations to Determine ∼1% Stellar Radii and Temperatures of Low-mass Stars // The Astrophysical Journal Letters — United Kingdom: IOP Publishing, 2024. — Vol. 963, Iss. 2. — P. L37. — ISSN 2041-8205; 2041-8213 — doi:10.3847/2041-8213/AD29F3 — arXiv:2402.05991
- ↑ а б в г д е ж и к л SIMBAD Astronomical Database
- ↑ а б Exoplanet Archive — 2011.
- ↑ а б в Charbonneau D., Lovis C., Latham D. et al. A super-Earth transiting a nearby low-mass star // Nature / M. Skipper — NPG, Springer Science+Business Media, 2009. — Vol. 462, Iss. 7275. — P. 891–894. — ISSN 1476-4687; 0028-0836 — doi:10.1038/NATURE08679 — arXiv:0912.3229
- ↑ а б в Енциклопедія позасонячних планет — 1995.
- ↑ Yalçınkaya, S., Baştürk, Ö., Southworth, J. et al. Looking for timing variations in the transits of 16 exoplanets // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2024. — Vol. 530, Iss. 3. — P. 2475–2495. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STAE854 — arXiv:2403.17690
- ↑ а б в г д Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
- ↑ Cloutier, Ryan; Charbonneau, David; Deming, Drake; Bonfils, Xavier; Astudillo-Defru, Nicola (1 листопада 2021). A More Precise Mass for GJ 1214 b and the Frequency of Multi-Planet Systems Around Mid-M Dwarfs. The Astronomical Journal. Т. 162, № 5. с. 174. doi:10.3847/1538-3881/ac1584. ISSN 0004-6256. Процитовано 20 липня 2022.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Northon, Karen (31 грудня 2013). NASA's Hubble Sees Cloudy Super-Worlds With Chance for More Clouds. NASA. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ Charbonneau, David; Berta, Zachory K.; Irwin, Jonathan; Burke, Christopher J.; Nutzman, Philip; Buchhave, Lars A.; Lovis, Christophe; Bonfils, Xavier; Latham, David W. (2009-12). A super-Earth transiting a nearby low-mass star. Nature. Т. 462, № 7275. с. 891—894. doi:10.1038/nature08679. ISSN 0028-0836. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ News | Center for Astrophysics. pweb.cfa.harvard.edu. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ Kreidberg, Laura; Bean, Jacob L.; Désert, Jean-Michel; Benneke, Björn; Deming, Drake; Stevenson, Kevin B.; Seager, Sara; Berta-Thompson, Zachory; Seifahrt, Andreas (2014-01). Clouds in the atmosphere of the super-Earth exoplanet GJ 1214b. Nature (англ.). Т. 505, № 7481. с. 69—72. doi:10.1038/nature12888. ISSN 1476-4687. Процитовано 20 липня 2022.