GSP Uranus
| Історія | |
|---|---|
| Назва: |
|
| Власник: |
|
| Будівник: | верфі Marathon LeTourneau у Сінгапурі |
| Завершений: | 1980 |
| Ідентифікатор: | IMO 8750792 / MMSI 577152000 |
| Статус: | активна |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Самопідіймальна бурова установка |
| Тоннаж: | 6,634 GT |
| Довжина: | 74 |
| Ширина: | 61 |
| Осадка: | 5 |
| Потужність: | 3,9 МВт + аварійні 0,26 МВт |
| Двигуни: | 2 EMD 16-645-E8 + 1 EMD 12-645-E8 + 1 аварійний Caterpillar 3408 |
| Місткість: | буріння на глибинах до 101 метра, довжина свердловин до 7,6 км |
| Команда: | до 100 |
GSP Uranus — самопідіймальна бурова установка.
Установку спорудили як D. R. Stewart у 1980 році на верфі Marathon LeTourneau у Сінгапурі. Замовником виступила компанія Reading and Bates[1], яка на початку 2000-х роках була приєднана до одного з світових лідерів офшорного буріння Transocean. В 2013-му судно викупила румунська компанія Grup Servicii Petroliere (GSP), що перейменувала його у GSP Uranus, при цьому установка пройшла модернізацію вартістю 44 млн доларів США.[2]
За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відноситься до самопідіймальних (jack-up). Воно має три опори довжиною по 135 метрів та здатне працювати при глибинах моря до 101 метра. Роботи провадяться при максимальній висоті хвиль до 12 метрів та їх інтервалі у 15 секунд і швидкості вітра до 70 вузлів. Судно здатне витримувати шторм при максимальній висоті хвиль до 15 метрів та їх інтервалі у 15 секунд і швидкості вітра до 100 вузлів.
Розміщена на борту бурова установка Varco E-3000 потужністю 2000 кінських сил дозволяє здійснювати спорудження свердловин глибиною 7,6 км.
Силова установка GSP Uranus базується на 2 двигунах EMD 16-645-E8 загальною потужністю 2,9 МВт та одному двигуні EMD 12-645-E8 потужністю 1 МВт. Крім того, існує один аварійний двигун Caterpillar 3408 потужністю 0,26 МВт.
Судно є несамохідним, тому пересування до місця виконання робіт повинне здійснюватись шляхом буксирування.
На борту може проживати 100 осіб.
GSP Uranus має майданчик для гелікоптерів діаметром 21,3 метра, призначений для прийому машин типу Sikorski S-61.[3][4][5]
Відомо, що в 2002 році установка працювала у водах Італії.[6]
Станом на кінець 2004-го D. R. Stewart виконувала завдання у Єгипті, при цьому очікувалось, що на початку 2005-го вона повернеться до Італії.[7]
В 2009 році власник установки компанії Transocean повідомляла, що D. R. Stewart працює для італійського нафтогазового гіганту Eni за контрактом, який розпочався у квітні 2007 та має завершитись в березні 2010.[8]
Після придбання судна румунською GSP воно прибуло до Чорного моря та в березні 2014-го, вже як GSP Uranus, узялось за виконання дворічного контракту на роботи з буріння та капітального ремонту для компанії OMV Petrom (займається розробкою кількох родовищ у румунському секторі Чорного моря).[9] Першим завданням була заміна електровідцентрового насосу на родовищі Лебада-Схід, а влітку 2014-го GSP Uranus в районі з глибиною моря 45 метрів пробурила свердловину Marina 1, яка досягнула довжини у 2150 метрів та виявила нафтовий поклад (втім, через відсутність у районі інфраструктури видобутку визнання відкриття комерційним відклали).[9]
Влітку 2015-го GSP Uranus побувала у Азовському морі, де на замовлення російської компанії «Приазовнефть» (спільне підприємство «Роснефть» і «Лукойл») спорудило розвідувальну свердловину «Геологическая-1», закладену в районі з глибиною моря 13 метрів за сімдесят кілометрів від Темрюку.[10][11]
В серпні 2017-го GSP Uranus розпочала роботи за новим 5-річним рамковим контрактом з OMV Petrom.[12] Зокрема, її залучили для спорудження нових свердловин на родовищах Лебада-Схід та Лебада-Захід.[2][13]
В середині 2021-го оголосили, що GSP Uranus повинна пробурити три свердловини у турецькому секторі Чорного моря в Південно-Акчокочинському суббасейні.[14]
- ↑ Shelf, United States Congress House Select Committee on the Outer Continental (1980). O.C.S. Oversight of 1978 Amendments: Hearings Before the Select Committee on the Outer Continental Shelf, House of Representatives, Ninety-sixth Congress, First Session on Oversight on the Outer Continental Shelf Lands Act Amendments of 1978 (англ.). U.S. Government Printing Office.
- ↑ а б GSP commences new drilling project for OMV Petrom - Featured Article, News - GSP Holding (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ GSP Uranus (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ GSP Uranus rig - Jackup - Grup Servicii Petroliere S.A. (GSP). www.infield.com. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ BalticShipping.com. BalticShipping.com. www.balticshipping.com (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ TRANSOCEAN SEDCO FOREX INC - 10-K Annual Report - 12/31/2001. getfilings.com. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ OFFSHORE FFSHORE FRONTIERS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Transocean Ltd. Fleet Status Report. www.sec.gov. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ а б InfieldRigs - The online rigs data portal for the offshore oil and gas drilling market. www.infield.com. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ В Азовское море прибыла буровая платформа "URANUS": "ПРИАЗОВНЕФТЬ" продолжает поиски большой нефти на азовском шельфе | Экологическая Вахта по Северному Кавказу. ewnc.org. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ ООО НК Приазовнефть - История. www.priazovneft.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ GSP Uranus commences drilling under OMV Petrom contract - Featured Article, News - GSP Holding (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ PROIECT: LUCRĂRILE DE SĂPARE A SONDEI DE EXPLOATARE 822 bis A LEBĂDA VEST ÎN PERIMETRUL DE EXPLORARE - EXPLOATARE - DEZVOLTARE XVIII ISTRIA. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Inc, Trillion Energy International (6 липня 2021). Trillion Energy Starts the SASB Gas Development Project. GlobeNewswire News Room (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.