Перейти до вмісту

Кархародонтозаврові

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Giganotosaurini)
Кархародонтозаврові
Час існування:
154–90 млн р. т.
Акрокантозавр і Кархародонтозавр в верхньому рядку, Тиранотитан і Гіганотозавр в нижньому
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)

Avetheropoda

Інфраряд: Карнозаври (Carnosauria)
Родина: Кархародонтозаврові (Carcharodontosauridae)
Stromer, 1931
Підгрупи
Синоніми
* Acrocanthosauridae Molnar, 2003
Посилання
Вікісховище: Carcharodontosauridae
Віківиди: Carcharodontosauridae
EOL: 4433598

Кархародонтозаврові (Carcharodontosauridae) — родина хижих динозаврів тероподів. Належить до надродини Алозавроїдів (Allosauroidea), яка в свою чергу входить до складу інфраряду Карнозаврів (Carnosauria). Відомі великою кількістю гігантських представників, обходячи в цьому плані інші родини хижих тероподів.

Рештки Кархародонтозаврових вперше з'являються в кінці Юрського періоду, 154 млн років тому[1], найпізніші датуються серединою Крейдового періоду, приблизно 90 млн років тому. Найчастіше залишки знаходять на території Африки та Південної Америки, хоча окрім них також є знахідки в Північній Америці[2], Європі[3] та можливо в Азії[4][5].

Історія вивчення

[ред. | ред. код]
Рештки, знайдені Штромером в 1914 році. Сьогодні належать Тамерираптору.

Перші рештки Кархародонтозаврових, які знайшли в Алжирі були описані французькими палеонтологами Шарлем Депером і Жюстіном Саворніним і являли собою декілька втрачених на сьогодні зубів. Більше матеріалу здобув Ернст Штромер в 1914 році, в покладах формації Бахарія, що на території Єгипту[6]. Описав палеонтолог їх у 1931 році, як голотип нового роду, давши назву Carcharodontosaurus saharicus. Під час бомбардування Мюнхена, в період Другої світової війни всі скам'янілості з експедиції були знищені. Лише в 1995 році нові рештки Кархародонтозавра з відкладень формації Кем Кем, в Марокко були прийняті за неотип. Сьогодні через відмінності першого скелету від наступних, примічені на фото, знищений в Мюнхені скелет виділили в новий рід Tameryraptor markgrafi[7].

Наступний представник родини був знайдений в 1940 році в відкладеннях формації Антлерс, на території штату Оклахома, США. У 1950 його описали як Acrocanthosaurus atokensis. А в 1993 році на території Аргентини, у відкладеннях формації Канделерос палеонтолог Рубен Даріо Кароліні знаходить рештки, які в 1995 описують як Giganotosaurus carolinii[8]. 2005 року описують вид Tyrannotitan chubutensis, знайдений в тій же Аргентині, у відкладеннях формації Серро Барчіно[9], а в 2006 був описаний Mapusaurus roseae, знайдений в формації Уїнкуль, також в Аргентині[10]. Починаючи з того часу в родину почали активно добавляти нові види.

Череп Мапузавра - яскравий приклад вигляду черепа Кархародонтозаврових.

Головною особливістю Кархародонтозаврових є особливі черепи з тонкими зубами, та численними зазубринами по краях цих зубів. Окрім того самі черепи були дуже великими і налічували великі передочні отвори. Розрахунки дають довжину черепа в найбільших представників до 1,6 метрів, можливо навіть до 1,8 метрів.

Передні кінцівки були не дуже великими, але все ж більшими ніж кінцівки Тиранозаврових і Абелізаврових. Вздовж хребта також характерні високі відростки, особливо високі вони у Акрокантозавра, також нерівномірні вирости мав Конкавенатор.

Як зазначалося вище Кархародонтозаврові в більшості є дуже великими хижаками. Траплялися невеликі представники, наприклад шестиметровий Конкавенатор, Тамерираптор досягав 9 метрів в довжину, Мераксес більше 10, Акрокантозавр 11,5 метрів. Тавровенатор, Тиранотитан, Мапузавр і Кархародонтозавр могли досягати більше 12 метрів у довжину і 6 - 7 тон маси[10][11], а Гіганотозавр можливо досягав більше 13 метрів і важив 8 тон. В цьому плані зрівнюються з Тиранозавром в довжині, хоча поступаються в масі.

Порівняння розмірів найбільших Кархародонтозаврових.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Чимало родів, внесених до Кархародонтозаврових знаходяться під сумнівами, тому різні дослідження показують різні еволюційні кладограми родини. Нові кладограми як правило виключають певні види з родини.

Перша кладограма була створена Canale et al. (2022) під час опису Мераксес і аналізу звязків виду з іншими представниками, пізніше доповнена Rolando et al. (2024) при описі Тавровенатора[12][13].

Описуючи Тамерираптора у своїх філогенетичних аналізах, Kellermann, Cuesta & Rauhut (2025) виставили наступну кладограму. Вони відновили Лузовенатора і Ветерупрістізавра як пізньюрських кархародонтозавридів. Сіамраптор і Конкавенатор були поставлені як сестринські таксони за межами Кархародонтозаврових, але як і раніше базальні представники Carcharodontosauria в усіх аналізах. Неовенатор та Еокархарія також були поставлені за межами родини в усіх аналізах. Шаочілонг був визначений як тиранозавроїд, а не як кархародонтозаврид[7].

Палеоекологія

[ред. | ред. код]

Де би не знаходили представників родини, вони завжди були на вершині харчового ланцюга, не маючи конкуренції зі сторони представників інших родин. Виключенням є співіснування Спінозавровими - Еокархарії з Зухомімом і Кархародонтозавра зі Спінозавром, однак вони все ж були рибоїдними хижаками, тому конкурентами за домінування не були. Також Кархародонтозаврові співіснували з невеликими на той час Абелізавровими, наприклад з Ругопсом в Африці або Скорпіовенатором в Південній Америці.

Майже всі Кархародонтозаврові, зустрічалися там, де жили гігантські Завроподи. Так Акрокантозавр співіснував із Завропосейдоном, Кархародонтозавр з Паралітитаном, Тиранотитан з Патаготитаном, а Мапузавр, Тавровенатор і Мераксес всі разом співіснували з найбільшим відомим динозавром - Аргентинозавром. З цього можна зробити висновки, що гігантські завроподи були основною їжею для не менш гігантських Кархародонтозаврових, тому вимирання цієї родини хижаків в кінці Сеноманського ярусу пов'язують з вимиранням тих же гігантських завропод.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rauhut, W; Carrano, T (2016). The theropod dinosaur Elaphrosaurus bambergi Janensch, 1920, from the Late Jurassic of Tendaguru, Tanzania (project). MorphoBank datasets. Процитовано 3 лютого 2025.
  2. Stovall, J. Willis; Langston, Wann (1950-05). Acrocanthosaurus atokensis, a New Genus and Species of Lower Cretaceous Theropoda from Oklahoma. American Midland Naturalist. Т. 43, № 3. с. 696. doi:10.2307/2421859. Процитовано 3 лютого 2025.
  3. Ortega, Francisco; Escaso, Fernando; Sanz, José L. (2010-09). A bizarre, humped Carcharodontosauria (Theropoda) from the Lower Cretaceous of Spain. Nature (англ.). Т. 467, № 7312. с. 203—206. doi:10.1038/nature09181. ISSN 0028-0836. Процитовано 3 лютого 2025.
  4. Brusatte, Stephen L.; Benson, Roger B. J.; Chure, Daniel J.; Xu, Xing; Sullivan, Corwin; Hone, David W. E. (2009-09). The first definitive carcharodontosaurid (Dinosauria: Theropoda) from Asia and the delayed ascent of tyrannosaurids. Naturwissenschaften (англ.). Т. 96, № 9. с. 1051—1058. doi:10.1007/s00114-009-0565-2. ISSN 0028-1042. Процитовано 3 лютого 2025.
  5. Chokchaloemwong, Duangsuda; Hattori, Soki; Cuesta, Elena; Jintasakul, Pratueng; Shibata, Masateru; Azuma, Yoichi (9 жовтня 2019). Liu, Jun (ред.). A new carcharodontosaurian theropod (Dinosauria: Saurischia) from the Lower Cretaceous of Thailand. PLOS ONE (англ.). Т. 14, № 10. с. e0222489. doi:10.1371/journal.pone.0222489. ISSN 1932-6203. Процитовано 3 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. Stromer, E. (1926-04). Ergebnisse meiner Forschungsreisen in den Wsten gyptens. Die Naturwissenschaften (нім.). Т. 14, № 17. с. 353—356. doi:10.1007/BF01506903. ISSN 0028-1042. Процитовано 3 лютого 2025.
  7. а б Kellermann, Maximilian; Cuesta, Elena; Rauhut, Oliver W. M. (14 січня 2025). Spekker, Olga (ред.). Re-evaluation of the Bahariya Formation carcharodontosaurid (Dinosauria: Theropoda) and its implications for allosauroid phylogeny. PLOS ONE (англ.). Т. 20, № 1. с. e0311096. doi:10.1371/journal.pone.0311096. ISSN 1932-6203. Процитовано 3 лютого 2025.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. Coria, Rodolfo A.; Salgado, Leonardo (1995-09). A new giant carnivorous dinosaur from the Cretaceous of Patagonia. Nature (англ.). Т. 377, № 6546. с. 224—226. doi:10.1038/377224a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 3 лютого 2025.
  9. Novas, Fernando E.; de Valais, Silvina; Vickers-Rich, Pat; Rich, Tom (16 квітня 2005). A large Cretaceous theropod from Patagonia, Argentina, and the evolution of carcharodontosaurids. Naturwissenschaften. Т. 92, № 5. с. 226—230. doi:10.1007/s00114-005-0623-3. ISSN 0028-1042. Процитовано 3 лютого 2025.
  10. а б Coria, R.A.; Currie, P.J. (2006). "A new carcharodontosaurid (Dinosauria, Theropoda) from the Upper Cretaceous of Argentina". Geodiversitas. 28 (1): 71–118.
  11. Henderson, Donald M.; Nicholls, Robert (2015-08). Balance and Strength—Estimating the Maximum Prey‐Lifting Potential of the Large Predatory Dinosaur Carcharodontosaurus saharicus. The Anatomical Record (англ.). Т. 298, № 8. с. 1367—1375. doi:10.1002/ar.23164. ISSN 1932-8486. Процитовано 3 лютого 2025.
  12. Canale, Juan I.; Apesteguía, Sebastián; Gallina, Pablo A.; Mitchell, Jonathan; Smith, Nathan D.; Cullen, Thomas M.; Shinya, Akiko; Haluza, Alejandro; Gianechini, Federico A. (2022-07). New giant carnivorous dinosaur reveals convergent evolutionary trends in theropod arm reduction. Current Biology (англ.). Т. 32, № 14. с. 3195—3202.e5. doi:10.1016/j.cub.2022.05.057. Процитовано 3 лютого 2025.
  13. Rolando, Alexis M. Aranciaga; Motta, Matías J.; Agnolín, Federico L.; Tsuihiji, Takanobu; Miner, Santiago; Brissón-Egli, Federico; Novas, Fernando E. (2024-12). A new carcharodontosaurid specimen sheds light on the anatomy of South American giant predatory dinosaurs. The Science of Nature (англ.). Т. 111, № 6. doi:10.1007/s00114-024-01942-4. ISSN 0028-1042. Процитовано 3 лютого 2025.