Перейти до вмісту

Glyptostrobus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Glyptostrobus
Період існування: пізня крейда–дотепер
Glyptostrobus pensilis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Підродина: Taxodioideae
Рід: Glyptostrobus
Endl.[1]
Типовий вид
Glyptostrobus heterophyllus
(Brongn.) Endl.
Види
Вікісховище: Glyptostrobus

Glyptostrobus — невеликий рід хвойних рослин родини Cupressaceae (раніше родини Taxodiaceae). Єдиний живий вид, Glyptostrobus pensilis, поширений у субтропічному південно-східному Китаї, від заходу Фуцзянь до південного сходу Юньнані, а також дуже локально в північному В'єтнамі та провінції Борікхамксай у східному Лаосі поблизу кордону з В'єтнамом[2][3].

Раніше рід мав набагато ширший ареал, охоплюючи більшу частину Північної півкулі, включаючи високу Арктику в палеоцені та еоцені. Найдавніші з відомих скам'янілостей належать до пізньої крейди, знайдені в Північній Америці. Це значно сприяло кам'яновугільним болотам кайнозойської ери. Він був зменшений до свого нинішнього діапазону до та під час плейстоценових льодовикових періодів[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Glyptostrobus Endl. Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 17 липня 2007. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 14 жовтня 2009.
  2. Nguyễn Đúc Tố Luu, Philip Ian Thomas, 2004. Conifers of Vietnam[недоступне посилання з 28.12.2022]. 94 pp. Centre for Ecology & Hydrology, NERC, UK.
  3. Leonid V. Averyanov, Ke Loc Phan, Tien Hiep Nguyen, Sinh Khang Nguyen, Tien Vinh Nguyen and Thuy Duyen Pham, 2009. Preliminary Observation of Native Glyptostrobus pensilis (Taxodiaceae) Stands in Vietnam. Taiwania, 54(3): 191–212 [Архівовано 2012-03-20 у Wayback Machine.].
  4. LePage, B.A. 2007. The Taxonomy and Biogeographic History of Glyptostrobus. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History, 48(2): 359-426. DOI:10.3374/0079-032X(2007)48[359:TTABHO]2.0.CO;2