Gonialoe sladeniana

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gonialoe sladeniana

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Ксантореєві (Xanthorrhoeaceae)
Рід: Gonialoe
Вид: G. sladeniana
Gonialoe sladeniana
(Pole-Evans) Boatwr. & J.C.Manning
Мапа поширення роду Gonialoe: G. sladeniana позначено помаранчевим кольором
Мапа поширення роду Gonialoe: G. sladeniana позначено помаранчевим кольором
Синоніми
Aloe sladeniana Pole-Evans
Посилання
Вікісховище: Gonialoe sladeniana
Віківиди: Gonialoe sladeniana
IPNI: 77142516-1
ITIS: 950921

Gonialoe sladeniana — вид сукулентних квіткових рослин родини ксантореєвих (Xanthorrhoeaceae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Намібії. Поширений уцентральній частині країни на південний захід від Віндгука. Його ареал знаходиться південніше ареалу Gonialoe dinteri, але північніше ареалу Gonialoe variegata[1][2][3].

Листя коротке та опушене, до 7-8 см завдовжки. Має нерівні загострені краї. На краях розташовуються короткі жорсткі вирости. Вирости здаються крихкими і напівпрозорими, але насправді вони дуже міцні. Лист закінчується короткою гострою вершиною. Цвісти Gonialoe sladeniana починає на 2-3 рік. Квітконіс з'являється з центру маленької розетки і часом досягає двох метрів заввишки. Квітки розташовуються к колосоподібному суцвітті. Квіти кріпляться до основної стрижня довгими ніжками. Забарвлення трубчастих квіток блідо-рожева. Плід - коробочка, завдовжки 3-4 см. В кожному плоді може бути декілька десятків насінин.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Plants of southern Africa: floristic information - Aloe sladeniana. posa.sanbi.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 15 вересня 2017.
  2. Reynolds, G.W. 1950. The aloes of Southern Africa. Balkema, Cape Town.
  3. CJB - African plant database - distribution map. ville-ge.ch. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.