Координати: 51°31′7.6800000999957″ пн. ш. 0°4′53.4000001″ зх. д. / 51.51880° пн. ш. 0.08150° зх. д. / 51.51880; -0.08150

Great Eastern Main Line

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Great Eastern Main Line
Зображення
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Великий Лондон
Східна Англія
Історичне графство Мідлсекс
Власник Network Rail
Оператор Greater Anglia
Дата офіційного відкриття 1862
Ширина колії європейська колія і російська колія
Початкова чи кінцева точка Ліверпуль-Стріт і Norwich railway stationd
Довжина або відстань 184,3 км
Дорожня карта
Файл KML Template:Attached KML/Great Eastern Main Lined
Маршрутна карта Шаблон:Great Eastern Main Line
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
Мапа
CMNS: Great Eastern Main Line у Вікісховищі

51°31′7.6800000999957″ пн. ш. 0°4′53.4000001″ зх. д. / 51.51880° пн. ш. 0.08150° зх. д. / 51.51880; -0.08150

Great Eastern Main Line
Ліверпуль-стріт
Стратфорд
Меріленд
Форест-гейт
Манор-парк
Ілфорд
Севен-Кінгс
Гудмейз
Чадвелл-Гіт
Ромфорд
Джидея-парк
Локмотивне депо Джидея-парк
Гарольд-вуд
Брентвуд
Шенфілд
Інгейтстон
Челмсфорд
Гатфілд-Певерел
Вітгем
Келведон
Маркс-Тей
Колчестер
Маннінгтрі
Іпсвіч
Нідгам-маркет
Стовмаркет
Дісс
Норвіч

Great Eastern Main Line — магістральна залізниця Великої Британії, завдовжки 184.3 км. Пролягає на північний схід від станції Ліверпуль-стріт у Лондоні до Іпсвіча та Норвіча . Лінія в основному обслуговує приміські перевезення, але також є важливим маршрутом для вантажних перевезень.

Лінією курсують потяги Abellio Greater Anglia та C2c. Маршрут електрифікований 25 кВ 50 Гц, має чотири колії між Лондоном і Шенфілдом, по дві колії для міжміського та приміського сполучення. З 17 травня 2022 компанія MTR Corporation[en] обслуговує приміську послугу під брендом Elizabeth line.

Історія

[ред. | ред. код]

Найстаріша дистанція «Great Eastern Main Line» — між Майл-Ендом і Ромфордом — була побудована в 1839 році Eastern Counties Railway[en] (ECR). Кінцевою зупинкою в Лондоні була станція Бішопсгейт, поки станція Ліверпуль-стріт не була відкрита в 1874 році. ECR об'єдналася з іншими компаніями, та утворила Great Eastern Railway[en] в 1862 році. Її, своєю чергою, було об’єднано в London and North Eastern Railway[en] (LNER) у 1923 році.

Після націоналізації в 1948 році лінія перебувала у власності державної залізниці British Rail. Після приватизації в 1997 році лінію було передано двом різним компаніям: «First Great Eastern» мала під орудою приміські та середні міжміські перевезення, Anglia Railways — маршрути далекого сполучення. Обидві концесії були об’єднані в 2004 році та після тендеру перейшли під оруду National Express East Anglia[en], яка припинила свою діяльність 5 лютого 2012 року і була замінена Abellio Greater Anglia}}.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Allen, Geoffrey Freeman (January 1983). It's 'Go' for the Great Eastern - at last!. Rail Enthusiast. EMAP National Publications. с. 41—43. ISSN 0262-561X. OCLC 49957965.
  • Allen, David (28 January – 10 February 1998). Resignalling the Great Eastern. RAIL. № 323. EMAP Apex Publications. с. 28—33. ISSN 0953-4563. OCLC 49953699.
  • Mount, AHL; Wilson, GRS (15 березня 1944). Report on the collision at Ilford (PDF). Ministry of War Transport. Процитовано 7 September 2012.