HD103192

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD103192
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 11г 52х 54,52с
Схилення -33° 54′ 29,2″
Видима величина (V) 4,29[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
показник кольору U−B -0,30
яскравість B 4,169±0,006[2]
показник кольору B−V -0,100±0,003[2]
яскравість V 4,267±0,006[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,05
індекс m1 0,14
індекс c1 0,73
індекс Hβ 2,73[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,230[2]
Мінімальна яскравість 4,270[2]
Період фотометричної
змінності зорі
2,36[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -58,02± 0,81[2] мас/рік

за схиленням: 2,40± 0,67[2] мас/рік

Паралакс (π) 8,93 ± 0,88[2] мас
Відстань 365,24 світлових років
111,98 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
*be Hya A,

HD 103192, HIP 57936, HR 4552,

CD-33 8018
Посилання
SIMBADдані для HD103192

HD103192подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,7.[1] Вона розташована на відстані близько 365,2 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,36 доби в межах від Hmin= 4,27 до Hmax= 4,23.[2]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 204,2± 104,1 Гаус.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631