Перейти до вмісту

HD130559

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD130559
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 14г 49х 19,05с
Схилення -14°  8′ 56,5″
Видима величина (V) 5,32[1]
Характеристики
Спектральний клас A1/?
показник кольору U−B 0,00
яскравість B 5,644±0,017[2]
показник кольору B−V 0,066±0,005[2]
яскравість V 5,599±0,018[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,03
індекс m1 0,20
індекс c1 0,92
індекс Hβ 2,88[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,330[2]
Мінімальна яскравість 5,340[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -65,89± 1,46[2] мас/рік

за схиленням: -14,79± 1,01[2] мас/рік

Паралакс (π) 13,86 ± 1,30[2] мас
Відстань 235,32 світлових років
72,15 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=54[3]км/сек
Інші позначення
*mu Lib A,

HD 130559, HIP 72489, HR 5523, BD-13 3986,

GSC 5590-994
Посилання
SIMBADдані для HD130559

HD130559 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1] Вона розташована на відстані близько 235,3 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A1. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD130559 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 54км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD130559 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 2387,2± 413,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631