HD133880
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 15г 8х 12,12с |
Схилення | -40° 35′ 2,1″ |
Видима величина (V) | 5,75[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B9 |
показник кольору U−B | -0,40 |
яскравість B | 5,620±0,005[2] |
показник кольору B−V | -0,113±0,006[2] |
яскравість V | 5,750±0,005[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,12 |
індекс m1 | 0,21 |
індекс c1 | 0,56 |
індекс Hβ | 2,78[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,700[2] |
Мінімальна яскравість | 5,780[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
1,75[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -28,59± 0,61[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 7,90 ± 0,85[2] мас |
Відстань | 412,86 світлових років 126,58 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Інші позначення | |
56G.Lup,
HD 133880, HIP 74066, HR 5624, CD-40 9305, GSC 7825-2662 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD133880 |
HD133880 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,8.[1] Вона розташована на відстані близько 412,9 світлових років від Сонця.[2]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,75 доби в межах від Hmin= 5,78 до Hmax= 5,70.[2]
Зоряна атмосфера HD133880 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 2414,5± 241,0 Гаус.[3]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (14h-16h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |