HD143807
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | Північна Корона |
Пряме піднесення | 16г 1х 26,56с |
Схилення | +29° 51′ 3,8″ |
Видима величина (V) | 4,98[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A0 |
показник кольору U−B | -0,19 |
яскравість B | 4,911±0,002[2] |
показник кольору B−V | -0,050±0,002[2] |
яскравість V | 4,970±0,002[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,02 |
індекс m1 | 0,13 |
індекс c1 | 0,88 |
індекс Hβ | 2,82[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 4,960[2] |
Мінімальна яскравість | 4,980[2] |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | -20,8± 0,4 [3] км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -38,20± 0,37[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 9,29 ± 0,61[2] мас |
Відстань | 351,08 світлових років 107,64 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Ефективна температура | 10727 [4] K |
lg g | 3,84 [4] |
Металічність [Fe/H] | -0,01 [4] |
Обертання | Vsin(i)=18[5]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD143807 |
HD143807 (ι Північної Корони) — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,0.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Північної Корони й розташована на відстані близько 351,1 світлових років від Сонця.[2]
Це спектрально подвійна зоря, головним компонентом якої є HgMn зоря. Період обертання системи навколо спільного центру мас становить 35,474 доби.[6]
Зоря HD143807 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[5]
HD143807 належить до ртутно-манганових зір й її зоряна атмосфера має підвищений вміст Hg та Mn.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 137,2± 193,0 Гаус.[7]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (16h-18h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics ((англ.)) . 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Gontcharov G.A. "Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system" 2006, Astron. Lett., 32, 759-771.
- ↑ а б в PRUGNIEL P., VAUGLIN I. and KOLEVA M. 'The atmospheric parameters and spectral interpolator for the MILES stars' 2011, Astronomy and Astrophysics 531A, 165
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Dworetsky M. M. "The binary manganese star IOTA Coronae Borealis" 1980, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 191, p. 521-532.
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |