HD149822

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD149822
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 16г 36х 42,94с
Схилення +15° 29′ 50,8″
Видима величина (V) 6,36[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,19
яскравість B 6,289±0,003[2]
показник кольору B−V -0,055±0,005[2]
яскравість V 6,354±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,08
індекс m1 0,21
індекс c1 0,83
індекс Hβ 2,80[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,340[2]
Мінімальна яскравість 6,360[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -14,74± 0,71[2] мас/рік

за схиленням: -30,35± 0,68[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,47 ± 0,79[2] мас
Відстань 436,62 світлових років
133,87 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=65[3]км/сек
Інші позначення
HD 149822,

HIP 81337, HR 6176, BD+15 3029,

GSC 1519-815
Посилання
SIMBADдані для HD149822

HD149822 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані близько 436,6 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD149822 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 65км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD149822 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 214,3± 453,5 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631