HD152107

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD152107
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 16г 49х 14,22с
Схилення +45° 59′  0,0″
Видима величина (V) 4,82[1]
Характеристики
Спектральний клас A3
показник кольору U−B 0,04
яскравість B 4,939±0,003[2]
показник кольору B−V 0,087±0,003[2]
яскравість V 4,833±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,04
індекс m1 0,21
індекс c1 0,94
індекс Hβ 2,88[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,830[2]
Мінімальна яскравість 4,850[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 22,78± 0,51[2] мас/рік

за схиленням: -51,37± 0,54[2] мас/рік

Паралакс (π) 18,62 ± 0,53[2] мас
Відстань 175,16 світлових років
53,71 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=44[3]км/сек
Інші позначення
52 Her,

HD 152107, HIP 82321, HR 6254, BD+46 2220,

GSC 3500-2419
Посилання
SIMBADдані для HD152107

HD152107хімічно пекулярна зоря спектрального класу A3 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,8.[1] Вона розташована на відстані близько 175,2 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD152107 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 44км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD152107 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 1487,0± 578,5 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631