HD153882

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD153882
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 17г  1х 33,05с
Схилення +14° 56′ 59,0″
Видима величина (V) 6,27[1]
Характеристики
Спектральний клас A1/?
показник кольору U−B 0,03
яскравість B 6,327±0,003[2]
показник кольору B−V 0,031±0,005[2]
яскравість V 6,283±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,01
індекс m1 0,19
індекс c1 1,05
індекс Hβ 2,87[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,270[2]
Мінімальна яскравість 6,310[2]
Період фотометричної
змінності зорі
3,00[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 5,82± 0,61[2] мас/рік

за схиленням: -1,13± 0,57[2] мас/рік

Паралакс (π) 5,92 ± 0,73[2] мас
Відстань 550,94 світлових років
168,92 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=23[3]км/сек
Інші позначення
HD 153882,

HIP 83308, HR 6326, BD+15 3095,

GSC 988-180
Посилання
SIMBADдані для HD153882

HD153882 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,3.[1] Вона розташована на відстані близько 550,9 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A1. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD153882 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 23км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,00 доби в межах від Hmin= 6,31 до Hmax= 6,27.[2]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD153882 має підвищений вміст Eu .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 1751,0± 461,8 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631