Перейти до вмісту

HD164258

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD164258
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 18г  0х 15,67с
Схилення + 0° 37′ 46,1″
Видима величина (V) 6,36[1]
Характеристики
Спектральний клас A3
показник кольору U−B 0,18
яскравість B 6,548±0,006[2]
показник кольору B−V 0,160±0,006[2]
яскравість V 6,387±0,005[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,09
індекс m1 0,18
індекс c1 1,10
індекс Hβ 2,90[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,390[2]
Мінімальна яскравість 6,420[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 20,25± 0,90[2] мас/рік

за схиленням: -2,03± 0,62[2] мас/рік

Паралакс (π) 8,26 ± 0,92[2] мас
Відстань 394,86 світлових років
121,07 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=60[3]км/сек
Інші позначення
HD 164258,

HIP 88148, HR 6709, BD+0 3832,

GSC 430-3749
Посилання
SIMBADдані для HD164258

HD164258 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A3, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані близько 394,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD164258 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 60км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD164258 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 755,9± 477,9 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631