Перейти до вмісту

HD184552

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD184552
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 19г 36х  1,65с
Схилення -24° 43′  8,7″
Видима величина (V) 5,64[1]
Характеристики
Спектральний клас A2
показник кольору U−B 0,17
яскравість B 5,874±0,003[2]
показник кольору B−V 0,185±0,006[2]
яскравість V 5,666±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,08
індекс m1 0,24
індекс c1 0,97
індекс Hβ 2,87[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,690[2]
Мінімальна яскравість 5,710[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 6,08± 0,87[2] мас/рік

за схиленням: -26,37± 0,49[2] мас/рік

Паралакс (π) 11,23 ± 0,90[2] мас
Відстань 290,43 світлових років
89,05 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=21[3]км/сек
Інші позначення
51 Sgr, HD 184552, HIP 96406, HR 7431, CD-24 15442, GSC 6893-2131
Посилання
SIMBADдані для HD184552

HD184552 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A2, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,6.[1] Вона розташована на відстані близько 290,4 світлових років від Сонця.[2] Цей об'єкт є спектрально-подвійною зорею з періодом орбітального руху P=8,1 земних діб.[4]


Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD184552 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 21км/сек.[3]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 230,0± 245,0 Гаус.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Walker, E. N.; Jones, D. H. P. 1969, The spectroscopic binary HD 184552, The Observatory, 89, p.202-205.
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631