HD195479

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD195479
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 20г 30х 58,16с
Схилення +20° 36′ 22,1″
Видима величина (V) 6,21[1]
Характеристики
Спектральний клас A2/A7
показник кольору U−B 0,12
яскравість B 6,388±0,004[2]
показник кольору B−V 0,138±0,012[2]
яскравість V 6,231±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,07
індекс m1 0,22
індекс c1 1,00
індекс Hβ 2,89[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,240[2]
Мінімальна яскравість 6,260[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 96,14± 0,68[2] мас/рік

за схиленням: 58,50± 0,51[2] мас/рік

Паралакс (π) 9,43 ± 0,81[2] мас
Відстань 345,87 світлових років
106,04 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=26[3]км/сек
Інші позначення
HD 195479,

HIP 101213, HR  7839, BD+20 4602,

GSC 1640-231
Посилання
SIMBADдані для HD195479

HD195479 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,2.[1] Вона розташована на відстані близько 345,9 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A2. Інша компонента має спектральний клас A7.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD195479 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 26км/сек.[3]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 15,0± 53,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631