HD197461

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD197461
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 20г 43х 27,53с
Схилення +15°  4′ 28,5″
Видима величина (V) 4,43[1]
Характеристики
Спектральний клас A7
показник кольору U−B 0,10
яскравість B 4,784±0,005[2]
показник кольору B−V 0,302±0,013[2]
яскравість V 4,463±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,19
індекс m1 0,16
індекс c1 0,85
індекс Hβ 2,74[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,460[2]
Мінімальна яскравість 4,530[2]
Період фотометричної
змінності зорі
0,16[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -19,61± 0,71[2] мас/рік

за схиленням: -41,74± 0,51[2] мас/рік

Паралакс (π) 16,03 ± 0,68[2] мас
Відстань 203,47 світлових років
62,38 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=36[3]км/сек
Інші позначення
*de Del,

HD 197461, HIP 102281, HR  7928, BD+14 4403,

GSC 1634-3055
Посилання
SIMBADдані для HD197461

HD197461 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A7, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,4.[1] Вона розташована на відстані близько 203,5 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD197461 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 36км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 0,16 доби в межах від Hmin= 4,53 до Hmax= 4,46.[2]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 10,0± 140,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631