HD21699
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 3г 32х 8,60с |
| Схилення | +48° 1′ 24,5″ |
| Видима величина (V) | 5,47[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B8 |
| показник кольору U−B | -0,58 |
| яскравість B | 5,337±0,003[2] |
| показник кольору B−V | -0,101±0,004[2] |
| яскравість V | 5,453±0,004[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,04 |
| індекс m1 | 0,11 |
| індекс c1 | 0,37 |
| індекс Hβ | 2,70[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 5,420[2] |
| Мінімальна яскравість | 5,460[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
2,49[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 22,84± 0,62[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 5,57 ± 0,71[2] мас |
| Відстань | 585,56 світлових років 179,53 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD21699 |
HD21699 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,5.[1] Вона розташована на відстані близько 585,6 світлових років від Сонця.[2]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,49 доби в межах від Hmin= 5,46 до Hmax= 5,42.[2]
HD21699 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Також виявлена значна стратифікація гелію в атмосфері зірки. Вміст гелію у глибоких шарах атмосфери HD21699 у 300 разів перевищує його вміст у поверхневих шарах.[3]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 827,6± 397,9 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір (2h-4h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ ftp://ftp.mao.kiev.ua/pub/users/yp/Reports/tema232.doc[недоступне посилання з червня 2019] Звіт про науково-дослідну роботу „Дослідження ультрахолодних об’єктів та пекулярних зір Галактики”. 2009. Національна академія наук України Головна астрономічна обсерваторія (ГАО). Керівник НДР Пров. наук. співробітник, д.ф.-м.н. Я.В. Павленко
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
- Stateva I.K. Surface Mapping in the CP4 Star HD21699 // Astrophys. Space Sci. – 1995. – 226. -* Percy J.R. The period of the helium-weak variable star HR1063 // Publ. Astron. Soc. Pacific. – 1985. -97. – P. 856-857. P. 329-336.
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |