HD220825
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 23г 26х 55,95с |
| Схилення | + 1° 15′ 20,1″ |
| Видима величина (V) | 4,95[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A1 |
| показник кольору U−B | -0,02 |
| яскравість B | 4,987±0,004[2] |
| показник кольору B−V | 0,036±0,006[2] |
| яскравість V | 4,932±0,005[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,01 |
| індекс m1 | 0,22 |
| індекс c1 | 0,88 |
| індекс Hβ | 2,88[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 4,940[2] |
| Мінімальна яскравість | 4,970[2] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 85,60± 0,84[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 20,12 ± 0,79[2] мас |
| Відстань | 162,11 світлових років 49,70 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Обертання | Vsin(i)=39[3]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD220825 |
HD220825 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,9.[1] Вона розташована на відстані близько 162,1 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD220825 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 39км/сек.[3]
Зоряна атмосфера HD220825 має підвищений вміст Cr .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 269,3± 247,7 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (22h-24h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |