Перейти до вмісту

HD221507

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD221507
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 23г 32х 58,26с
Схилення -37° 49′  5,8″
Видима величина (V) 4,38[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,34
яскравість B 4,266±0,002[2]
показник кольору B−V -0,095±0,004[2]
яскравість V 4,361±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,05
індекс m1 0,12
індекс c1 0,68
індекс Hβ 2,78[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,350[2]
Мінімальна яскравість 4,360[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 96,39± 0,52[2] мас/рік

за схиленням: 37,58± 0,60[2] мас/рік

Паралакс (π) 18,28 ± 0,80[2] мас
Відстань 178,42 світлових років
54,70 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=26[3]км/сек
Інші позначення
*be Scl,

HD 221507, HIP 116231, HR  8937, CD-38 15527,

GSC 8013-1357
Посилання
SIMBADдані для HD221507

HD221507 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,4.[1] Вона розташована на відстані близько 178,4 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD221507 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 26км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

HD221507 належить до ртутно-манганових зір й її зоряна атмосфера має підвищений вміст Hg та Mn.


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 660,0± 196,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics ((англ.)) . 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631