Перейти до вмісту

HD23408

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD23408
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Телець
Пряме піднесення 3г 45х 49,61с
Схилення +24° 22′  3,9″
Видима величина (V) 3,87[1]
Характеристики
Спектральний клас B7
показник кольору U−B -0,39
яскравість B 3,795±0,003[2]
показник кольору B−V -0,063±0,015[2]
яскравість V 3,865±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,09
індекс c1 0,62
індекс Hβ 2,69[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 3,850[2]
Мінімальна яскравість 3,870[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +7.4 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 21,09± 0,85[2] мас/рік

за схиленням: -45,03± 0,65[2] мас/рік

Паралакс (π) 9,06 ± 1,03[2] мас
Відстань 360,00 світлових років
110,38 парсек
Подробиці
Маса M
Ефективна температура 13263[3]  K
lg g 3.5[3]
Обертання Vsin(i)=33[4]км/сек
Інші позначення
20 Tau,

HD 23408, HIP 17573, HR 1149,

BD+23 516
Посилання
SIMBADдані для HD23408

HD23408 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B7, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 3,9.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Телця й розташована на відстані близько 360,0 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD23408 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 33км/сек.[4]

Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

HD23408 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.

Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 410,0± 120,0 Гаус.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Heacox W.D. Chemical abundances in Hg-Mn stars 1979, Astrophys. J., Suppl. Ser., 41, 675-688
  4. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631