HD36668
Зовнішній вигляд
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 5г 33х 26,06с |
Схилення | + 0° 37′ 16,9″ |
Видима величина (V) | 8,07[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B7 |
показник кольору U−B | -0,45 |
яскравість B | 7,912±0,008[2] |
показник кольору B−V | -0,109±0,002[2] |
яскравість V | 8,035±0,010[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,05 |
індекс m1 | 0,12 |
індекс c1 | 0,59 |
індекс Hβ | 2,73[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 8,020[2] |
Мінімальна яскравість | 8,050[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
2,12[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -1,65± 1,04[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 2,72 ± 0,93[2] мас |
Відстань | 1199,10 світлових років 367,65 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD36668 |
HD36668 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B7, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 8,1.[1] Вона розташована на відстані близько 1199,1 світлових років від Сонця.[2]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 2,12 доби в межах від Hmin= 8,05 до Hmax= 8,02.[2]
HD36668 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 985,7± 447,5 Гаус.[3]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |