HD37642
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 5г 39х 55,42с |
| Схилення | - 3° 19′ 49,8″ |
| Видима величина (V) | 8,04[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B9 |
| показник кольору U−B | -0,61 |
| яскравість B | 7,885±0,006[2] |
| показник кольору B−V | -0,122±0,004[2] |
| яскравість V | 8,003±0,008[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,06 |
| індекс m1 | 0,13 |
| індекс c1 | 0,33 |
| індекс Hβ | 2,70[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 7,970[2] |
| Мінімальна яскравість | 8,030[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
1,08[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 2,42± 0,84[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 1,67 ± 1,01[2] мас |
| Відстань | 1953,03 світлових років 598,80 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD37642 |
HD37642 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 8,1.[1] Вона розташована на відстані близько 1953,0 світлових років від Сонця.[2]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,08 доби в межах від Hmin= 8,03 до Hmax= 7,97.[2]
HD37642 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 2136,8± 450,1 Гаус.[3]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |