Перейти до вмісту

HD43819

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD43819
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 6г 19х  1,84с
Схилення +17° 19′ 30,9″
Видима величина (V) 6,27[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,31
яскравість B 6,154±0,003[2]
показник кольору B−V -0,094±0,004[2]
яскравість V 6,263±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,15
індекс c1 0,75
індекс Hβ 2,75[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,230[2]
Мінімальна яскравість 6,260[2]
Період фотометричної
змінності зорі
15,02[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -8,68± 0,90[2] мас/рік

за схиленням: -4,80± 0,65[2] мас/рік

Паралакс (π) 5,17 ± 1,09[2] мас
Відстань 630,86 світлових років
193,42 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
HD 43819,

HIP 30019, HR 2258,

BD+17 1203
Посилання
SIMBADдані для HD43819

HD43819 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,3.[1] Вона розташована на відстані близько 630,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD43819 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 15,02 доби в межах від Hmin= 6,26 до Hmax= 6,23.[2]


Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD43819 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 269,5± 253,6 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631