Перейти до вмісту

HD78316

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HD78316
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Рак
Пряме піднесення 9г  7х 44,81с
Схилення +10° 40′  5,5″
Видима величина (V) 5,23[1]
Характеристики
Спектральний клас B8
показник кольору U−B -0,43
яскравість B 5,119±0,002[2]
показник кольору B−V -0,092±0,003[2]
яскравість V 5,226±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,04
індекс m1 0,12
індекс c1 0,56
індекс Hβ 2,72[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,200[2]
Мінімальна яскравість 5,220[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -20,36± 0,97[2] мас/рік

за схиленням: -9,96± 0,38[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,74 ± 0,91[2] мас
Відстань 483,91 світлових років
148,37 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
*ka Cnc,

HD 78316, HIP 44798, HR 3623,

BD+11 1984
Посилання
SIMBADдані для HD78316

HD78316 (κ Рака)хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,2.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Рака й розташована на відстані близько 483,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD78316 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3]

Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

HD78316 належить до ртутно-манганових зір й її зоряна атмосфера має підвищений вміст Hg та Mn.


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 208,7± 204,7 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics ((англ.)) . 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631