HD94334
Зовнішній вигляд
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 10г 53х 58,74с |
Схилення | +43° 11′ 23,8″ |
Видима величина (V) | 4,66[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A1 |
показник кольору U−B | -0,06 |
яскравість B | 4,636±0,002[2] |
показник кольору B−V | -0,039±0,010[2] |
яскравість V | 4,665±0,002[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,02 |
індекс m1 | 0,15 |
індекс c1 | 1,05 |
індекс Hβ | 2,87[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 4,660[2] |
Мінімальна яскравість | 4,680[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 44,78± 0,63[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 12,22 ± 0,69[2] мас |
Відстань | 266,90 світлових років 81,83 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=47[3]км/сек |
Інші позначення | |
*oe UMa,
BD+43 2058
| |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD94334 |
HD94334 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,7.[1] Вона розташована на відстані близько 266,9 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD94334 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 47км/сек.[3]
Зоряна атмосфера HD94334 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 127,5± 140,5 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (10h-12h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |