HMS Balfour (K464)
| «Бальфур» | ||
|---|---|---|
| HMS Balfour (K464) | ||
 | ||
| Фрегат «Бальфур» на поході. 11 серпня 1944 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | фрегат типу «Кептен» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | єдиний корабель флоту на ім'я «Бальфур», названий на честь капітана Джорджа Бальфура, учасника битви біля архіпелагу Ле-Сент | |
| Корабельня | .svg){kind=small} Bethlehem Hingham Shipyard, Гінгем
| |
| Замовлено | 10 січня 1942 | |
| Закладено | 19 квітня 1943 | |
| Спущено на воду | 10 липня 1943 | |
| Введено в експлуатацію | 7 жовтня 1943 | |
| На службі | 1943–1945 | |
| Переданий | 25 жовтня 1945 року повернутий ВМС США | |
| Виведений зі складу флоту | 5 листопада 1945 | |
| Статус | 28 жовтня 1946 року проданий морському коледжу Університету штату Нью-Йорк та згодом списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 829 тонн (повна) | |
| Довжина | 93 м | |
| Ширина | 11,1 м | |
| Осадка | 3,4 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × дизельні двигуни General Motors 278A електромотори General Electric генератори General Electric | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 7 040 к.с. (5 250 кВт) | |
| Швидкість | 20 вузлів (37 км/год) | |
| Дальність плавання | 5 000 миль (9300 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 156 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 (3 × 1) × 76-мм гармати 3"/50 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1 протичовнова РСЗВ «Хеджхог» Mk10 8 бомбометів Mk6 2 бомбоскидачі Mk9 | |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармати «Бофорс» 8 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» | |
| Радіолокаційне озброєння | HF/DF MF/DF радар типу 144 | |
«Бальфур» (англ. HMS Balfour (K464) — військовий корабель, фрегат типу «Кептен» підтипу «Баклі» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Фрегат «Бальфур» був закладений 19 квітня 1943 року на верфі американської компанії Bethlehem Hingham Shipyard у Гінгемі, як ескортний міноносець McAnn типу «Баклі». 7 жовтня 1943 року він був спущений на воду, а 7 жовтня 1943 року переданий до Королівських ВМС Великої Британії, де увійшов до бойового складу флоту.
3 липня 1944 року атакою британських фрегатів «Аффлек» і «Бальфур» поблизу Брайтона був знищений німецький підводний човен U-1191[Прим. 1]
Удень 18 липня 1944 року «Бальфур» атакував глибинними бомбами німецький підводний човен U-672. Хоча U-672 вдалося вислизнути від «Бальфура», він зазнав серйозних пошкоджень, і рано 19 липня підводний човен сплив на поверхню та був затоплений його командиром. Усіх осіб (52 члени екіпажу та офіцерів) було врятовано та решту війни вони провели як військовополонені. Ця подія сталася в Ла-Манші на північ від Гернсі.
- Список ескортних міноносців ВМС США
- T24 (міноносець)
- Antonio da Noli
- Янагі (1944)
- HMCS Magog (K673)
- USS Francis M. Robinson (DE-220)
- Виноски
- ↑ Інформація по загибелі U-1191 є суперечною: за іншими даними човен був потоплений з усім екіпажем британськими кораблями — есмінцями «Онслот» і «Орібі», ескортними міноносцями «Бріссенден», «Венслідейл», «Телібон» і фрегатом «Сеймур»
- Джерела
- HMS Balfour (K 464). на uboat.net. (англ.)
- McAnn (DE 73)/HMS Balfour (K.464)(англ.)
- Balfour (DE-73)(англ.)
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Arnold Hague: The Allied Convoy System 1939—1945 (2000). ISBN 1-55125-033-0 (Canada); ISBN 1-86176-147-3 (UK).
