Перейти до вмісту

HMS Duncan (D37)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
HMS «Дункан»
HMS Duncan
HMS Duncan 17 червня 2016 року
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець з керованим ракетним озброєнням типу 45
Держава прапора Військово-морські сили Великої Британії
Належність Королівський військовий флот
Порт приписки ВМБ «Портсмут»
Скарборо
На честь Адама Дункана, 1-го віконта Дункана[en]
Корабельня «BAE Systems Maritime — Naval Ships»
Закладено 26 січня 2007
Спущено на воду 11 жовтня 2010[1]
Введено в експлуатацію 26 вересня 2013[2]
Прийнятий 30 вересня 2013[3]
Ідентифікація
Девіз «Secundis dubusque rectus»
Палубний код DU
Позивний GMIC[4]
Номер вимпелу D37
Номер ІМО 4907880
Номер MMSI 235053411
Емблема
Параметри
Тоннаж 8000[5] — 8500[6][7][8]
Довжина 152,4
Ширина 21,2
Осадка 7,4
Технічні дані
Рухова установка 2 × «Rolls-Royce WR-21» газотурбінні двигуни
2 × «Wärtsilä» 12V200 дизельних генераторів[9]
Гвинти 2 х гвинти змінного кроку
2 × «Converteam» електродвигуни
Швидкість 30 вузлів (повний хід)
18 вузлів (економний хід)
Дальність плавання 7000 миль (18 вузлів)[10]
Автономність плавання 45 діб[11]
Екіпаж 191[12]
Озброєння
Артилерія 1 × 114 mm/55 Mark 8 «BAE Systems» артилерійська установка
2 × Oerlikon 30 мл
2 × Phalanx CIWS
2 × Miniguns
6 × FN MAG
Ракетне озброєння УВП «Sylver»
  • Ракети Aster-10
  • Ракети Aster 30

2 × пускові установки «Гарпун»

Зенітне озброєння ЗРК «Sea Viper» (дальність ураження до 120 км)
Радіолокаційне озброєння РЛС SAMPSON
РЛС S1850M
Ехолот Ultra Electronics / EDO MFS-7000
Авіація 2 х AgustaWestland AW159 Wildcat
1 х AgustaWestland AW101[13]
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Duncan.

HMS «Дункан» (D37) (англ. HMS Duncan (D37)) — ракетний есмінець типу 45 Королівського військово-морського флоту Великої Британії, призначений для охорони авіаносців на переході морем, забезпечення протиповітряної (ППО) та протичовнової (ПЧО) оборони, боротьба з надводними кораблями противника, завдання ударів по берегових цілях.

Будівництво

[ред. | ред. код]
HMS «Дункан» під час церемонії спуску на воду
HMS «Дункан» під час морських випробувань поблизу берегів Шотландії. 31 серпня 2012

HMS «Дункан» створено на базі спільної розробки проекту НАТО «Горизонт», він є шостим та останнім ракетним есмінцем типу 45. Будівництво розпочалось у 2006 році на корабельнях Ґован та Скотставн «BAE Systems Naval» (підрозділ «BAE Systems») на річці Клайд у Глазко. Корабель спущено на воду в корабельні Ґован 11 жовтня 2010 року[1] під час святкування 213-ї річниці Битви при Кампердавні[en][14].

31 серпня 2012 року HMS «Дункан» вийшов з корабельні Скотставн у Глазго у відкрите море для випробувань[15].

Озброєння

[ред. | ред. код]

Есмінець HMS «Duncan» є шостим та останнім кораблем типу 45 (тип «Daring»), цей тип вважається британським флотом найкращими кораблями протиповітряної оборони у світі, Королівського військово-морського флоту Великої Британії. HMS «Duncan» призначений для охорони авіаносців на переході морем, забезпечення протиповітряної (ППО) та протичовнової (ПЧО) оборони, боротьба з надводними кораблями противника, завдання ударів по берегових цілях.

Завдяки високому рівню автоматизації усіх бортових механізмів та пристроїв, чисельність екіпажу скорочено до 191 матросів та офіцерів[12]. Есмінець оснащено високотехнологічними системами озброєння та засобами, на ньому впроваджено конструктивні елементи технології малої помітності (Стелс), що має на меті зменшення радіолокаційної помітності для радарів противника. Корабель оснащено двома РЛС з обертовими цифровими антенними ґратами: S1850M (на фотознімках — розкрив антени чорного кольору) та «SAMPSON» (світле, радіопрозоре, обертове укриття над командирською рубкою), що забезпечують одночасне супроводження та перехоплення великої кількості повітряних цілей.

Есмінець оснащений ангаром та вертолітним майданчиком, на ньому передбачено постійне базування 1-2-х вертольотів AgustaWestland AW159 Wildcat, які здатні нести 4 протикорабельні ракети або 2 протичовнові торпеди, чи 1-го AgustaWestland AW101, здатного нести 4 протичовнові торпеди.

У 2014 році Королівським військово-морським флотом було заявлено, що корабель буде першим з типу 45, який буде озброєний ракетним комплексом «Гарпун»[16]. 2 березня 2015 року HMS «Дункан» був озброєний ракетами «Гарпун»[17].

HMS «Дункан» виходить з ВМБ «Портсмут» на своє перше бойове завдання. 2 березня 2015 року
HMS «Дункан» та USS «Теодор Рузвельт». 26 серпня 2015 року

Служба

[ред. | ред. код]

HMS «Дункан» введений в експлуатацію 26 вересня 2013 року[2]. 30 вересня 2013 року прийнятий на озброєння[3].

2 березня 2015 року HMS «Дункан» вийшов з ВМБ «Портсмут» для виконання свого першого бойового завдання у Середземномор'ї та Близькому Сході[17]. 7 липня 2015 року HMS «Дункан» приєднався до 12-ї ударної авіоносної групи[en] ВМС США на чолі з авіоносцем USS «Теодор Рузвельт», для боротьби з Ісламською державою[18].

У квітні 2016 року HMS «Дункан» був серед кораблів Королівського флоту, які разом з кораблями Військово-морських сил Франції, брали участь в навчаннях «Griffin Strike 2016»[19].

У жовтні 2016 року HMS «Дункан», разом з фрегатом HMS «Річмонд»[en], супроводжував прохід ескадри російського флоту, на чолі з авіаносним крейсером «Адмірал Кузнєцов», через Ла-Манш до Сирії[20]. У листопаді 2016 року HMS «Дункан» зазнав аварії біля узбережжя Англії, і був відправлений назад до Плімута[21].

У червні 2017 року HMS «Дункан» вийшов з ВМБ Портсмунд для того, щоб очолити 2-гу постійну військово-морську групу НАТО (SNMG2), що діє в Чорному та Середземному морях[22]. Десантний корабель HMS «Океан»[en] мав змінити HMS «Дункан» у вересні 2017 року[23]. Але HMS «Океан» був направлений в Карибське море для надання допомоги потерпілим під час урагану Ірма у британських заморських територіях. Натомість HMS «Дункан» був замінений есмінцем HMS «Діамант»[24], і повернувся в Портсмут 22 вересня 2017 року[25].

HMS «Дункан», у січні 2018 року, відвідав середземноморські та чорноморські порти (Констанцу, Суду та Спліт), і знову очолив 2-гу постійну військово-морську групу НАТО (SNMG2)[26], повернувшись у Портсмут 13 липня 2018 року.

У грудні 2018 року було оголошено, що HMS «Дункан» буде приписаний до порту Скарборо у Йоркширі[27].

З 1 по 12 липня 2019 року HMS «Дункан» взяв участь у навчаннях «Сі Бриз-2019», які проходили в акваторії північно-західної частини Чорного моря, а також на полігонах в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях[28].

Після «Сі Бриз-2019» HMS «Дункан» передисловований у Перську затоку, у відповідь на погрози Ірану щодо судноплавства британських суден[29]. Після прибуття у Перську затоку HMS «Дункан» приєднався до фрегата HMS «Монтроз»[en][30]. У вересні 2019 року HMS «Дункан» повернувся на морську базу в Портсмуті[31].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Carrell, Severin (11 жовтня 2010). Down the slipway and into history: Clyde launch ends an era. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  2. ↑ а б Type 45 destroyer HMS Duncan 'christened' at Portsmouth Naval Base. BBC. 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 16 липня 2019.(англ.)
  3. ↑ а б Royal Navy’s final Type 45 destroyer enters service early. Royal Navy. 31 грудня 2013. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  4. ↑ D-37 Duncan, Black Sea - History of visits. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 15 жовтня 2016.
  5. ↑ Type 45 Destroyer. Royal Navy. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  6. ↑ HMS Daring leaves Sydney after spectacular week of celebrations. Royal Navy. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  7. ↑ For Queen and Country. Navy News (липень 2012): Page 8. «One hundred or so miles west of the largest city of Abidjan lies the fishing port of Sassandra, too small to accommodate 8,500-tonnes of Type 45». {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)(англ.)
  8. ↑ HMS Duncan joins US Carrier on strike operations against ISIL. Navy News. Royal Navy. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 17 липня 2019. As well as supporting the international effort against the ISIL fundamentalists – the 8,500-tonne warship has also joined the wider security mission in the region.(англ.)
  9. ↑ HMS Daring. Wärtsilä1. Архів оригіналу за 28 October 2014. Процитовано 17 липня 2019. [Архівовано 2014-10-28 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ HMS Daring - Type 45 facts by Royal Navy.pdf. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  11. ↑ Гість з НАТО: в мережі показали фото унікального учасника навчань Sea Breeze, який прибуде в Україну [Архівовано 13 квітня 2022 у Wayback Machine.] «Апостроф»
  12. ↑ а б Royal Navy (11 липня 2013). A Global Force 2012/13 (PDF). Newsdesk Media. ISBN 978-1-906940-75-1. Архів оригіналу (pdf) за 3 грудня 2014. Процитовано 16 липня 2019.(англ.)
  13. ↑ Air Defence Destroyer (T45). Royal Navy. Архів оригіналу за 31 October 2007. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  14. ↑ "Final Destroyer launched on Clyde [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.], " BBC, 11 жовтня 2010(англ.)
  15. ↑ Duncan, last of navy’s Type 45 destroyers sets out on maiden voyage. Royal Navy. 5 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  16. ↑ HMS Duncan [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.], royalnavy.mod.uk
  17. ↑ а б HMS Duncan sails for maiden deployment. Royal Navy. 2 травня 2015. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  18. ↑ HMS Duncan joins US Carrier on strike operations against ISIL. Royal Navy. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  19. ↑ UK and French forces launch Exercise Griffin strike in the Solent - News stories - GOV.UK. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  20. ↑ Russian warships pass through English Channel. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  21. ↑ Royal Navy Type 45 destroyer towed back to port two days after it sails. The Telegraph. 24 листопада 2016. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  22. ↑ Defence Secretary steps up UK commitments to NATO. Ministry of Defence. 29 червня 2017. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  23. ↑ HMS Ocean is leaving Plymouth for her last ever deployment [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  24. ↑ Warship to help with hurricane relief operations — Portsmouth News [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  25. ↑ HMS Duncan returns home after NATO deployment. Royal Navy. 25 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  26. ↑ Есмінець HMS Duncan увійшов у Чорне море [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] MIL.IN.UA
  27. ↑ Scarborough Gets Warship. Yorkshire Coast Radio. 28 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  28. ↑ У Чорне море для участі в «Сі Бриз-2019» зайшли ще два бойових кораблі НАТО [Архівовано 3 липня 2019 у Wayback Machine.] «Інтерфакс-Україна»
  29. ↑ Британія відправила есмінець у Перську затоку через погрози Ірану [Архівовано 16 липня 2019 у Wayback Machine.] «Тиждень»
  30. ↑ Iran tanker row: UK to send second warship to the Gulf. BBC News. 12 липня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.(англ.)
  31. ↑ Royal Navy destroyer returns from defending British shipping in Hormuz Strait. BT Group. 28 вересня 2019. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 19 листопада 2019.(англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Duncan (D37)


Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/HMS_Duncan_(D37)