HMS Niobe (1897)
HMS Niobe був представником бронепалубних крейсерів типу "Діадем" Королівського флоту. Корабель був переданий Канаді і став другим у складі новоствореної Військово-морської служби Канади як HMCS Niobe.
Крейсер входив до складу Ескадри Каналу на початку Бурської війни (1899–1900), і був направлений до Гіблартаруr аби супроводжувати транспорти з військами, що перевозили підкріплення до Капської провінції. 4 грудня 1899 року, Niobe та HMS Doris врятували солдатів з SS Ismore, який зазнав катастрофи. Niobe і надалі використовувався для супроводження морських перевезень військ до Кейптауну. Члени його екіпажу були нагороджені Королівською медаллю Південної Африки.[1]
Після серії переговорів між Канадою і Адміралтейством про склад новоствореного канадського флоту, канадці поступилися своїм прагненням отримати есмінці, яких бракувало, на користь "Ніобе", який повинен був стати ядро флоту східного узбережжя. Придбання було організовано у січні 1910 року. А для того, щоб отримати кошти на Ніобе, 215 000 фунтів стерлінгів, канадці відмовились від ідеї придбати лідера есмінців. [2] Niobe і HMS Rainbow були надані домініону Канади як основа нового канадського флоту. [3]
Після відновлення операційної спроможності 1914, "Ніобе" було відправлено спільно з броненосним крейсером "Ланкастер" патрулювати затоку Святого Лаврентія . Після цього з 11-13 вересня 1914 року крейсер супроводжував Королівський канадський полк, який перевозив транспорт "Канада" на Бермудські острови, де канадські солдати брали на себе обов'язки гарнізону. На зворотному шляху крейсер крейсер мав проблеми з роботою механізмів і потребував тижня для ремонту. [4] Ці проблеми перешкодили кораблю взяти участь у супроводі великого конвою, який перевозив канадських солдатів у жовтні. [5]
6 жовтня 1914 року Ніобе приєдналася до 4-ї ескадри Королівського флоту у Північній Америці та Вест-Індії . Крейсер займався перехопленням німецьких кораблів уздовж американського узбережжя до липня 1915 року. У цей період вона переслідувала німецького рейдера "Принц Ейтель Фрідріх" у Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія . Капітан рейдера вимушений був погодитись на інтернування корабля американцями аби уникнути бою з "Ніобе". [6] Активне патрулювання призвело до швидкого зношення механізмів "Ніобе". Останній вихід крейсера на патрулювання був 4–17 липня 1915 року, після чого крейсер повернувся до Галіфаксу. Було виявлено, що стан труби швидко погіршувалися, котли крейсера були зношені, а його перегородки були в поганому стані. [7] Через це "Ніобе" 6 вересня 1915 року вивели зі служби і почали використовувати як плавсклад у Галіфаксі. [8]
В якості першого великого корабля в Королівських ВМС Канади, назва "Ніобе" має велике символічне значення в канадському флоті, використовуються серед іншого в якості назви серії наукових робіт. Моделі та колекції артефактів з "Ніобе" можна знайти в кількох канадських музеях, включаючи Морський музей Атлантики і Морський музей Галіфаксу в Галіфаксі. Останній присвячує кімнату "Ніобе", яка включає в себе оригінальний дзвін корабля. Існує також Королівський канадський морський кадетський корпус, розташований в Бріджуотер, Нова Шотландія, який називається RCSCC 62 NIOBE.
14 жовтня 2014 року на верфях HMC в Галіфаксі був розкопаний якір, який, як вважають, належав "Ніобе". Особливості якорю і місце, де він був виявлений, дозволяє відносити його до "Ніобе". Вважається, що якір є одним з трьох, які використовувалися для того, щоб закріпити корабель у новому положенні після вибуху в Галіфаксі. [9]
З 17 жовтня 2014 року Канада оголосила про те, що 21 жовтня буде відзначатися щорічно як «День Ніобе» на честь прибуття корабля в Галіфаксі в 1910 році
- ↑ Paymaster Cdr James Louis Hill German. Naval Historical Collectors & Research Association. Архів оригіналу за 11 February 2009. Процитовано 3 вересня 2016.
- ↑ Gimblett, p. 9
- ↑ MacMillan-Murphy, Jim. Esquimalt Remembers (PDF). Esquimalt Heritage Advisory Committee. Архів оригіналу (PDF) за 5 April 2012. Процитовано 20 липня 2013.
- ↑ Johnston et al., p. 325
- ↑ German, p. 40
- ↑ Johnston et al., p. 352
- ↑ Johnston et al. p. 355
- ↑ Gimblett, p. 27
- ↑ Anchor of Historic Canadian Naval Ship Found in Halifax Harbour. www.forces.gc.ca. Royal Canadian Navy. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
- Chesneau, Roger; Kolesnik, Eugene M. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships: 1860—1905. New York: Mayflower Books. ISBN 0-8317-0302-4.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- Gardiner, Robert, ред. (1986). Conway's All the World's Fighting Ships 1906—1921. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-245-5.
- German, Tony (1990). The Sea is at our Gates: The History of the Canadian Navy. Toronto: McClelland & Stewart Incorporated. ISBN 0-7710-3269-2.
- Gimblett, Richard H., ред. (2009). The Naval Service of Canada 1910—2010: The Centennial Story. Toronto: Dundurn Press. ISBN 978-1-55488-470-4.
- Johnston, William; Rawling, William G.P.; Gimblett, Richard H.; MacFarlane, John (2010). The Seabound Coast: The Official History of the Royal Canadian Navy, 1867–1939. Т. 1. Toronto: Dundurn Press. ISBN 978-1-55488-908-2.
- Macpherson, Ken; Barrie, Ron (2002). The Ships of Canada's Naval Forces 1910–2002 (вид. Third). St. Catharines, Ontario: Vanwell Publishing. ISBN 1-55125-072-1.
- Tucker, Gilbert Norman (1962). The Naval Service of Canada, Its Official History – Volume 1: Origins and Early Years. Ottawa: King's Printer. OCLC 840569671.
| |||||||||||||||||||||||
