HMS Otway (N51)
| «Отвей» (N51) | ||
|---|---|---|
| HMS Otway | ||
 | ||
| Британський ПЧ «Отвей». 1931 | ||
| Верф | .svg){kind=small} Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс
| |
| Під прапором | .svg){kind=small} Австралія Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії Королівський австралійський військово-морський флот
| |
| Порт приписки | Портсмут, Гібралтар, Александрія, Мальта, Фалмут, Ротсей | |
| На честь | єдиний корабель на честь австралійського мису Отвей | |
| Замовлення | 19 травня 1925 | |
| Закладений | 24 серпня 1925 | |
| Спуск на воду | 7 вересня 1926 | |
| Введений до складу флоту | 9 вересня 1927 | |
| На службі | 1927–1945 | |
| Сучасний статус | 24 серпня 1945 року списаний зі складу флоту; розібраний на брухт у вересні 1945 року | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Класифікація ПЧ | океанський дизель-електричний підводний човен | |
| Тип ПЧ | Підводний човен типу «Одін» | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 15,5 вузлів (28,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9 вузлів (17 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 90 м | |
| Гранична глибина занурення | 150 м | |
| Дальність плавання | 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів | |
| Екіпаж | 54 офіцери та матроси | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 82 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,5 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,85 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 332 тонни | |
| Водотоннажність підводна | 1 922 тонни | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 4 600 к.с. (дизелі) 350 к.с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм корабельна гармата Mk.XII | |
| Торпедно- мінне озброєння |
8 × 533-мм торпедних апаратів (6 — носових, 2 — кормових) | |
| ППО | 2 × зенітні кулемети Lewis | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
7-ма флотилія ПЧ 5-та флотилія ПЧ |
| Операції | 4 походи |
«Отвей» (N51) (англ. HMS Otway (N51) — військовий корабель, океанський підводний човен далекого радіусу дії типу «Одін» Королівських військово-морських флотів Австралії та Великої Британії часів Другої світової війни.
Підводний човен «Отвей» був закладений 24 серпня 1925 року на верфі компанії Vickers-Armstrongs у Барроу-ін-Фернессі на замовлення Королівського австралійського флоту. 7 вересня 1926 року він був спущений на воду, а 9 вересня 1927 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Підводний човен брав обмежену участь у Другій світовій війні, здійснивши чотири бойових походи поблизу європейських берегів і в подальшому використовувався як навчальний.
Після введення в експлуатацію «Отвей» і «Окслі» були тимчасово направлені до складу 5-ї флотилії підводних човнів Королівського флоту. 8 лютого 1928 року дві підводні човни вирушили до Австралії у найдовшій подорожі без супроводу, яку здійснив британський підводний човен. На шляху до Мальти у двигунах «Отвей» були виявлені тріщини. Після прибуття на острів подібні вади були виявлені на рушійній установці «Окслі», і два човни були затримані для проведення ремонту. У листопаді 1928 року, після проведення відновлювальних робіт, обидва човни продовжили свою подорож та 14 лютого 1929 року досягли Сіднея. Через рік у зв'язку з погіршенням фінансових умов, що призвело до Великої депресії, два підводні човни були виведені до резерву. Підводні човни підтримувалися в робочому стані та залишали гавань двічі на місяць для занять.
Постійні витрати на утримання човнів у поєднанні з обмеженнями тоннажу, встановленими Лондонським військово-морським договором, спонукали уряд Австралії запропонувати Королівському флоту повернути обидва човни. 10 квітня 1931 року їх передали британцям та незабаром вони відпливли до Британії.
З 12 по 15 лютого 1940 року «Отвей» у взаємодії з есмінцем «Версатайл», шлюпами «Іншантресс», «Фолкстон», тральщиком «Госсамер» супроводжував конвой HG 18F під час останнього етапу його плавання з Гібралтару до Ліверпуля.
- Виноски
- Джерела
- HMS Otway (N 51). на uboat.net. (англ.)
- Akermann, Paul (2002). Encyclopaedia of British Submarines 1901—1955 (reprint of the 1989 ed.). Penzance, Cornwall: Periscope Publishing. ISBN 1-904381-05-7.
- Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- McCartney, Innes (2006). British Submarines 1939—1945. New Vanguard. Vol. 129. Oxford, UK: Osprey. ISBN 1-84603-007-2.
