Halocarpus bidwillii
| Halocarpus bidwillii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Подокарпові (Podocarpaceae) |
| Рід: | Halocarpus |
| Вид: | H. bidwillii
|
| Біноміальна назва | |
| Halocarpus bidwillii | |
Halocarpus bidwillii — хвойна рослина родини подокарпових. Латинська видова назва надана на честь Джона Керна Бідвіля (John Carne Bidwill, 1815—1853) — раннього збирача рослин у Новій Зеландії.
Широкий чи прямостоячий, розгалужений чагарник, а іноді й невелике дерево до 3,5 м заввишки, з коротким стовбуром до 38 см у діаметрі. Іноді горизонтальні гілки утворюють коріння, що призводить до кільця "кущів" навколо батька. Таким чином розвивається широкий міні ліс з появою величезного, низького дерева або чагарника. Батьківське дерево може загинути, залишивши своє потомство недоторканим і процвітаючим. Кора тонка, червонувата. Листки неповнолітніх рослин товсті, шкірясті, 5–10 × 1–1,5 мм, жорсткі, без черешків, але з вираженою серединною жилою знизу. Листки дорослих рослин лускоподібні, 1–2 мм довжиною, товсті, шкірясті. Пилкові шишки поодинокі, верхівкові, ≈ 3–5 мм завдовжки. Насіння 2–3 мм завдовжки, субяйцеподібне, стиснене, з принасінниками від білого до жовтуватого кольору.
Країни поширення: Нова Зеландія (Пн., Пд. о-ви.). Вид може утворювати великі зарості, що стеляться по відкритому, кам'янистому ґрунті або на болотистих луках. В північних частинах ареалу це гірський чи субальпійський чагарник, що росте між 600 і 1500 м над рівнем моря, але на крайньому півдні на острові Стюарт росте до приблизно рівня моря. Він може бути пов'язаний з Halocarpus biformis, Podocarpus nivalis, Phyllocladus trichomanoides var. alpinus, Gaultheria depressa, Cassinia vauvilliersii в центральній частині Північного острова в подібних відкритих місцях проживання, або з подокарповими деревами, як Prumnopitys taxifolia, Prumnopitys ferruginea і Manoao colensoi у відкритому хвойного лісі на більш низьких висотах південніше.
Цей чагарник рідко зустрічається в вирощуванні.
Ніяких конкретних загроз виявлено не було. Цей вид представлений в ряді захищених областей в усьому ареалі.
- Farjon, A. 2013. Halocarpus bidwillii. The IUCN [Архівовано 25 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Gymnosperm Database [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Aljos Farjon. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Т. 1. — С. 377. — ISBN 9004177183. (англ.)
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
