Helianthus winteri
| Helianthus winteri | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Соняшник (Helianthus) |
| Вид: | H. winteri
|
| Біноміальна назва | |
| Helianthus winteri Small
| |
Helianthus winteri — вид квіткових рослин з родини айстрових (Asteraceae).
Напівкущ до 400 см заввишки. Стовбур зазвичай одиночний прямовисний чи висхідний, до 8 см у діаметрі біля основи, проксимально нерозгалужений, кора сіро-коричнева; гілки висхідні; молоді стебла багряно-бордові, волосисті. Листки здебільшого чергові; ніжки головних листків 6–12 см; листкові пластинки 12–14 см, широко-яйцеподібні, краї зубчасті; абаксіальні поверхні ворсисті. Квіткові голови у відкритих суцвіттях. Променеві квітки 12–34; пластинки яскраво-жовті, ± 20 мм завдовжки, 5–8 мм завширшки. Дискові квітки численні; віночки 6–6.5 мм, жовті; пиляки 4 мм, червонувато-бурі. Ципсели ≈ 3.5 мм, густо вкриті висхідними волосками. 2n = 34[1]
США (Каліфорнія, північна частина південних передгір'їв Сьєрра-Невади на висоті 180–460 м). Населяє відкриті невипасані передгірні ліси та однорічні луки на добре дренованих гранітних ґрунтах, як правило, на нижніх передгірних схилах, спрямованих на південь[1].
Helianthus winteri названо на честь Роберта Ф. (Боба) Вінтера, почесного викладача міського коледжу Фресно, який вплинув на розвиток багатьох каліфорнійських біологів і природничих істориків у межах і за межами ареалу цього нещодавно описаного виду[1].