Helictochloa planiculmis
| Helictochloa planiculmis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Helictochloa |
| Вид: | H. planiculmis
|
| Біноміальна назва | |
| Helictochloa planiculmis (Schrad.) Romero Zarco, 2011
| |
Helictochloa planiculmis — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі.
Багаторічник. Кореневище видовжене. Стебла міцні, 70–120 см завдовжки. Листки переважно базальні. Язичок 3–11 мм завдовжки, гострий. Листові пластинки 4–27 см завдовжки й 3–7 мм ушир. Суцвіття — відкрита й лінійна волоть, 14–16 см завдовжки. Колосочки складаються з 4–5 плідних квіточок, довгасті, стиснуті збоку, 17–25 мм завдовжки. Колоскові луски схожі, блискучі, ланцетні, 1-кілеві, 3-жилкові, з загостреною верхівкою; нижня — 11–16 мм завдовжки, верхня — 14–20 мм завдовжки. Родюча лема довгаста, 14–20 мм завдовжки, світло-коричнева чи пурпурна, без кіля, 5-жилкова, вершина зубчаста, остиста. Верхівкові безплідні суцвіття, схожі на плодючі, але недорозвинені. Зернівка волосиста на верхівці[1].
Поширений у Європі (Болгарія, Чехія, Словаччина, Польща, Румунія, Туреччина, Україна, колишня Югославія)[1][2].
В Україні росте на луках переважно субальпійського пояса на висоті 1200–1860 м — у пд.-сх. ч. Карпат, нерідко[3].
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 06.06.2022. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 06.06.2022. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 442.
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||