Heliosciurus gambianus
Heliosciurus gambianus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
Рід: | Heliosciurus |
Вид: | H. gambianus
|
Біноміальна назва | |
Heliosciurus gambianus (Ogilby, 1835)
| |
Синоніми | |
|
Heliosciurus gambianus — вид гризунів родини Sciuridae. Країни проживання: Ангола, Бенін, Буркіна-Фасо, Центральноафриканська Республіка, Чад, Демократична Республіка Конго, Берег Слонової Кістки, Еритрея, Ефіопія, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кенія, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Судан, Танзанія, Того, Уганда, Замбія. Його природне місце проживання — лісиста савана.
Heliosciurus gambianus має довжину голови й тулуба від 170 до 240 мм і хвоста від 180 до 260 мм. Шерсть має різне забарвлення, але зазвичай сірувата з сивиною. Навколо ока є більш бліде сіре кільце, а горло та нижня частина тіла також бліді. Хвіст сміливо обрамлений чорно-білим кольором, приблизно чотирнадцять кілець[2].
Вид зустрічається в тропічній Африці, її ареал простягається від Сенегалу та Гамбії до Ефіопії та Кенії. Окрема популяція є південніше в Анголі та Танзанії. Heliosciurus gambianus населяє лісисті савани та інші луки з розкиданими деревами, пересуваючись по гілках, але іноді спускаючись на землю[2]. Також мешкає на плантаціях та інших культурних площах[1].
Вид було вперше описано ірландським натуралістом Вільямом Огілбі в 1835 році як Sciurus gambianus. Пізніше вид був переведений до роду Heliosciurus[3]. Ймовірно, це видовий комплекс із кількох описаних видів[1].
-
Вид у Гамбії
-
Ілюстрація
-
Череп
- ↑ а б в Grubb, P.; Ekué, M. R. M. (2008). Heliosciurus gambianus. Процитовано 19.11.2016.
- ↑ а б Jonathan Kingdon (2015). The Kingdon Field Guide to African Mammals: Second Edition. Bloomsbury Publishing. с. 227. ISBN 978-1-4729-2531-2.
- ↑ Don E. Wilson; DeeAnn M. Reeder (2005). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference. JHU Press. с. 793. ISBN 978-0-8018-8221-0.