Перейти до вмісту

Hemicyon

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Hemicyon
Період існування: ранній — пізній міоцен
Hemicyon sansaniensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Ведмедеві (Ursidae)
Підродина: Hemicyoninae
Рід: Hemicyon
Lartet, 1851
Види
  • H. barbouri, Lartet, 1851
  • H. californicus
  • H. cf. stehlini
  • H. gargan
  • H. goeriachensis
  • H. hareni
  • H. sansaniensis
  • H. mayorali
  • H. stehlini
  • H. teilhardi
  • H. ursinus
  • H. youngi
Вікісховище: Hemicyon

Hemicyon є вимерлим родом геміционових хижих, який, імовірно, виник у Євразії, але був знайдені в Європі, Азії та Північній Америці в епоху міоцену (15.97–12.75 мільйонів років тому)[1].

Морфологія

[ред. | ред. код]

Геміцион був приблизно 1.5 метра в довжину і 70 сантиметрів у висоту, з пропорціями, схожими на тигра, і клинками на зубах для різання м'яса. Загальновизнано, що геміцион був гіперм'ясоїдний. На відміну від сучасних ведмедів, геміцион ходив на пальцях. Це говорить про те, що геміцион, мабуть, був активним мисливцем і хорошим бігом, і, ймовірно, полював, переслідуючи здобич на відкритому ґрунті[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hemicyon at fossilworks. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 11 травня 2022.
  2. Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 217. ISBN 1-84028-152-9.