Перейти до вмісту

Heterodon platirhinos

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Heterodon platirhinos

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Полозові (Colubridae)
Підродина: Дипсадинові (Dipsadinae)
Рід: Heterodon
Вид: Heterodon platirhinos
Heterodon platirhinos
Latreille, 1801
Синоніми
Coluber heterodon
Посилання
Вікісховище: Heterodon platirhinos
Віківиди: Heterodon platirhinos
EOL: 1056290
ITIS: 563935
МСОП: 63820
NCBI: 8597

Heterodon platirhinos — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 4(5) видів роду Heterodon.[1][2] Поширений у Північній Америці.[3] Умовно отруйна змія (реальної небезпеки для людини не становить).

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду походить від грец. слів heteras = «різний» і odon = «зуб», що стосується збільшених задніх зубів.[1][3]

Наукова назва виду походить від грец. platy = «широкий, плоский» і rhinos = «ніс», відноситься до плоского, збільшеного рострального щитка.[3]

Назва на інших мовах: Eastern Hog-nosed Snake (англ., дослівно «свиноноса змія східна»); широконосая восточная змея, обыкновенный крючконосый уж (рос.)[4].

Загальна довжина сягає 70—80 см. Тулуб кремезний. Хвіст помірної довжини. Кілеподібні спинні луски розташовані косими рядами. Голова коротка, масивна. На кінці морди розташований витягнутий вперед і вгору міжщелепний щиток, що слугує для риття в пухкому ґрунті. Задній зуб з кожного боку верхньої щелепи сильно подовжений й трохи загнутий назад. Через рани, нанесені цими зубами, у тіло жертви потрапляє отруйна слина.

Забарвленням схожий на Heterodon nasicus, але має значно різноманітніше забарвлення. Зазвичай жовте, помаранчеве, жовто-коричневе або оливково-зелене, з темно-коричневими плямами на спині та з боків. Трапляються меланісти, особливо на південному сході США.

Поширення

[ред. | ред. код]

Мешкає в центрі, на сході та південному сході США, а також у провінції Онтаріо (Канада).

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Населяє переважно відкриті ландшафти з добре дренованим піщаним ґрунтом. Трапляється в сухих рідколіссях.

Змія активна вдень. При загрозі може роздувати горло, шипіти або прикидатися мертвою. При першому наближенні хижака вона розплющує голову і розправляє ребра шиї, утворюючи широкий капюшон, при цьому голосно шипить. Може підняти голову і навіть вдарити, хоча вид майже ніколи не кусає. Якщо ця демонстрація не вдається і хижак/людина продовжує наближатись, змія перевертається на спину, зазвичай з відкритим ротом і висунутим язиком, вдаючи смерть. Якщо повернути змію вгору черевом, вона негайно знову перевертається на спину, залишаючись у цьому положенні, поки загроза не мине.

Heterodon platirhinos належать до яйцекладних змій. Самиця відкладає від 8 до 40 яєць. Молоді змії, 16,5—21 см завдовжки, з'являються через 60 днів.

Живиться амфібіями, особливо ропухами, навіть викопуючи їх із піщаного ґрунту.

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Змії здатні виробляти відносно малотоксичну слину, яку використовують під час полювання на свою здобич. Отрута діє переважно на холоднокровних тварин. При певних умовах вони можуть становити небезпеку, якщо в результаті укусу отрута потрапить до організму людини. Отрута може призводити до легкого ступеня отруєння, симптоми якого (набряк, капілярні крововиливи в місці укусу), як правило, через кілька днів зникають.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The Reptile Database: Heterodon
  2. RepFocus: Heterodon
  3. а б в The Reptile Database: Heterodon platirhinos
  4. Пятиязычный словарь названий животных. Амфибии и рептилии. Латинский-русский-английский-немецкий-французский / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С., Орлов Н. Л. — М. : Рус. яз., 1988. — 560 с. (с. 304)

Література

[ред. | ред. код]
  • Жизнь животных. В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов. Т. 5. Земноводные. Пресмыкающиеся / А. Г. Банников, И. С. Даревский, М. Н. Денисова и др.; под ред. А. Г. Банникова. — М. : Просвещение, 1985. — 400 с. (с. 308—309)
  • Терентьев П. В. Герпетология. Учение о земноводных и пресмыкающихся. — М. : Высшая школа, 1961. — 336 с. (с. 281—282)
  • Grzimek's Animal Life Encyclopedia, 2nd edition. Volume 7, Reptiles, edited by Michael Ilutchins, James B. Murphy, and Neil Schlager. Farmington Hills, MI: Gale Group, 2003. 572 pp. (р. 480—481)
  • Michener, Martin C.;Lazell, James D. 1989. Distribution and relative abundance of the hognose snake, Heterodon platirhinos, in Eastern New England Journal of Herpetology 23 (1): 35—40
  • Petzing, John E.;Phillips, Christopher A. 1998. Geographic distribution. Heterodon platirhinos Herpetological Review 29 (3): 177

Посилання

[ред. | ред. код]