Heterodon platirhinos
Heterodon platirhinos | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Heterodon platirhinos Latreille, 1801 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Coluber heterodon | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Heterodon platirhinos — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 4(5) видів роду Heterodon.[1][2] Поширений у Північній Америці.[3] Умовно отруйна змія (реальної небезпеки для людини не становить).
Наукова назва роду походить від грец. слів heteras = «різний» і odon = «зуб», що стосується збільшених задніх зубів.[1][3]
Наукова назва виду походить від грец. platy = «широкий, плоский» і rhinos = «ніс», відноситься до плоского, збільшеного рострального щитка.[3]
Назва на інших мовах: Eastern Hog-nosed Snake (англ., дослівно «свиноноса змія східна»); широконосая восточная змея, обыкновенный крючконосый уж (рос.)[4].
Загальна довжина сягає 70—80 см. Тулуб кремезний. Хвіст помірної довжини. Кілеподібні спинні луски розташовані косими рядами. Голова коротка, масивна. На кінці морди розташований витягнутий вперед і вгору міжщелепний щиток, що слугує для риття в пухкому ґрунті. Задній зуб з кожного боку верхньої щелепи сильно подовжений й трохи загнутий назад. Через рани, нанесені цими зубами, у тіло жертви потрапляє отруйна слина.
Забарвленням схожий на Heterodon nasicus, але має значно різноманітніше забарвлення. Зазвичай жовте, помаранчеве, жовто-коричневе або оливково-зелене, з темно-коричневими плямами на спині та з боків. Трапляються меланісти, особливо на південному сході США.
Мешкає в центрі, на сході та південному сході США, а також у провінції Онтаріо (Канада).
Населяє переважно відкриті ландшафти з добре дренованим піщаним ґрунтом. Трапляється в сухих рідколіссях.
Змія активна вдень. При загрозі може роздувати горло, шипіти або прикидатися мертвою. При першому наближенні хижака вона розплющує голову і розправляє ребра шиї, утворюючи широкий капюшон, при цьому голосно шипить. Може підняти голову і навіть вдарити, хоча вид майже ніколи не кусає. Якщо ця демонстрація не вдається і хижак/людина продовжує наближатись, змія перевертається на спину, зазвичай з відкритим ротом і висунутим язиком, вдаючи смерть. Якщо повернути змію вгору черевом, вона негайно знову перевертається на спину, залишаючись у цьому положенні, поки загроза не мине.
Heterodon platirhinos належать до яйцекладних змій. Самиця відкладає від 8 до 40 яєць. Молоді змії, 16,5—21 см завдовжки, з'являються через 60 днів.
Живиться амфібіями, особливо ропухами, навіть викопуючи їх із піщаного ґрунту.
Змії здатні виробляти відносно малотоксичну слину, яку використовують під час полювання на свою здобич. Отрута діє переважно на холоднокровних тварин. При певних умовах вони можуть становити небезпеку, якщо в результаті укусу отрута потрапить до організму людини. Отрута може призводити до легкого ступеня отруєння, симптоми якого (набряк, капілярні крововиливи в місці укусу), як правило, через кілька днів зникають.
- ↑ а б The Reptile Database: Heterodon
- ↑ RepFocus: Heterodon
- ↑ а б в The Reptile Database: Heterodon platirhinos
- ↑ Пятиязычный словарь названий животных. Амфибии и рептилии. Латинский-русский-английский-немецкий-французский / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С., Орлов Н. Л. — М. : Рус. яз., 1988. — 560 с. (с. 304)
- Жизнь животных. В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов. Т. 5. Земноводные. Пресмыкающиеся / А. Г. Банников, И. С. Даревский, М. Н. Денисова и др.; под ред. А. Г. Банникова. — М. : Просвещение, 1985. — 400 с. (с. 308—309)
- Терентьев П. В. Герпетология. Учение о земноводных и пресмыкающихся. — М. : Высшая школа, 1961. — 336 с. (с. 281—282)
- Grzimek's Animal Life Encyclopedia, 2nd edition. Volume 7, Reptiles, edited by Michael Ilutchins, James B. Murphy, and Neil Schlager. Farmington Hills, MI: Gale Group, 2003. 572 pp. (р. 480—481)
- Michener, Martin C.;Lazell, James D. 1989. Distribution and relative abundance of the hognose snake, Heterodon platirhinos, in Eastern New England Journal of Herpetology 23 (1): 35—40
- Petzing, John E.;Phillips, Christopher A. 1998. Geographic distribution. Heterodon platirhinos Herpetological Review 29 (3): 177