Перейти до вмісту

Heterodon simus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Heterodon simus

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Полозові (Colubridae)
Підродина: Дипсадинові (Dipsadinae)
Рід: Heterodon
Вид: Heterodon simus
Heterodon simus
Linnaeus, 1766
Синоніми
Coluber simus
Посилання
Вікісховище: Heterodon simus
Віківиди: Heterodon simus
EOL: 1056291
ITIS: 174156
МСОП: 63821
NCBI: 111884
Fossilworks: 155179

Heterodon simus — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 4(5) видів роду Heterodon.[1][2] Ендемік США.[3] Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП та інших природоохоронних документів.[4] Умовно отруйна змія (реальної небезпеки для людини не становить).

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду походить від грец. слів heteras = «різний» і odon = «зуб», що стосується збільшених задніх зубів.[1][3]

Наукова назва виду походить від лат. simus = «кирпатий, зухвалий» і відноситься до помітно перевернутого рострального щитка.[3]

Назва на інших мовах: Southern Hog-nosed Snake (англ., дослівно «свиноноса змія південна»); южная свононосая змея, южный крючконосый уж (рос.).[5]

Невелика змія, завдовжки до 61 см. Тулуб кремезний. Хвіст помірної довжини. Голова коротка, масивна. Загнутість кінчика морди догори сильно виражена. Міжщелепний щиток на кінчику морди з досить високим кілем. Задній зуб з кожного боку верхньої щелепи сильно подовжений й трохи загнутий назад. Через рани, нанесені цими зубами, у тіло жертви потрапляє отруйна слина. Кілеподібні спинні луски розташовані косими рядами. Вентральних щитків 32—44, черевних — 115—124.

Основний фон забарвлення бежевий із темно-коричневими плямами уздовж спини. Черево чітко сіре.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік США. Мешкає на південному сході США: штати Міссісіпі, Алабама, Джорджія, Флорида, Південна Кароліна, Північна Кароліна.[3][4]

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Населяють сухі, відкриті піщані ділянки, заплави річок, поля, ліси з піщаним ґрунтом. Змії активні переважно удень, хоча значний час проводять зарившись у ґрунт.

Живляться переважно амфібіями, зокрема жабами й ропухами, іноді овочами.

Heterodon simus належать до яйцекладних змій. Самиці дозрівають у 2—3 роки, а деякі особини, ймовірно, доживають до другого десятиліття. Самиці відкладають у ґрунт звичайно по 8—10 яєць.

Охорона

[ред. | ред. код]

Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: «вразливий вид»). Основними загрозами є: 1) знищення середовища існування через інтенсивну сільськогосподарську/лісокультурну діяльність та широке застосування пестицидів; 2) інтродуковані вогняні мурахи, які знищують кладки яєць; 3) смертність на дорогах. Змія, можливо, знаходиться під охороною на деяких природно-заповідних територіях, хоча з деяких територій вона зникла.[4]

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Змії здатні виробляти відносно малотоксичну слину, яку використовують під час полювання на свою здобич. Отрута діє переважно на холоднокровних тварин. При певних умовах вони можуть становити небезпеку, якщо в результаті укусу отрута потрапить до організму людини. Отрута може призводити до легкого ступеня отруєння, симптоми якого (набряк, капілярні крововиливи в місці укусу), як правило, через кілька днів зникають.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The Reptile Database: Heterodon
  2. RepFocus: Heterodon
  3. а б в г The Reptile Database: Heterodon simus
  4. а б в Heterodon simus в Червоному списку МСОП
  5. Пятиязычный словарь названий животных. Амфибии и рептилии. Латинский-русский-английский-немецкий-французский / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С., Орлов Н. Л. — М. : Рус. яз., 1988. — 560 с. (с. 304)

Література

[ред. | ред. код]
  • Жизнь животных. В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов. Т. 5. Земноводные. Пресмыкающиеся / А. Г. Банников, И. С. Даревский, М. Н. Денисова и др.; под ред. А. Г. Банникова. — М. : Просвещение, 1985. — 400 с. (с. 308—309)
  • Терентьев П. В. Герпетология. Учение о земноводных и пресмыкающихся. — М. : Высшая школа, 1961. — 336 с. (с. 281—282)
  • Kunz, K. & Nickel, N. 2010. Klein aber oho! Die Südliche Hakennasennatter. Reptilia (Münster) 15 (81): 37-40
  • Platt D R 1983. Heterodon Latreille. Hognose snakes. Catalogue of American Amphibians and Reptiles No. 315 1983: 1-2

Посилання

[ред. | ред. код]