Hierocrypt-3
Розробники | корпорація Toshiba |
---|---|
Уперше оприлюднений | 2000 р. |
Раундів | 6,5 |
Тип | SP-мережа |
Hierocrypt-3 - симетричний блочний криптоалгоритм, створеним компанією Toshiba в 2000 році. Шифр був учасником конкурсу NESSIE, але не потрапив до числа рекомендованих. Алгоритм є одним з рекомендованих CRYPTREC для застосування в державних установах Японії.
Шифр Hierocrypt-3 є розвитком алгоритму Hierocrypt-L1 , але має параметри, ідентичні учасникам AES - розмір блоку 128 біт і довжину ключа від 128 до 256 біт. Число раундів у Hierocrypt-3 - 6.5, 7.5 або 8.5 залежно від довжини ключа.
Алгоритм має структуру підстановочно-перестановочної мережі. Кожен раунд являє собою паралельне застосування трансформації, званої X[S-box|S-BOX]], за якою слідує лінійна операція дифузії. Фінальний півранд замінює дифузію простим забілюванням. XS-BOX, використовувана обома алгоритмами - це підстановочно-перестановочна мережа, яка складається з операції додавання по модулю 2 з підключем, запитом до таблиці підстановки (S-BOX), лінійної дифузії, вторинного складання з підключем і вторинного запиту до таблиці підстановки. Операція дифузії використовує дві MDS матриці, тут застосована проста таблиця заміни розміром 8x8 біт. Ключовий розклад застосовує двійкові розширення квадратного кореня деяких невеликих цілих чисел - констант, обраних авторами.
Немає інформації про будь-який аналіз повної редакції шифру, але деякі уразливості були знайдені в ключовому розкладі Hierocrypt, лінійні залежності між головним ключем і підключами. Також є інформація про успішний інтегральний криптоаналіз спрощених редакцій Hierocrypt c невеликим числом раундів. Атаки, більш ефективні ніж повний перебір, були знайдені для 3.5 раундів шифру.
- Security evaluation of NESSIE first phase (PDF) [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- P. Barreto, V. Rijmen, J. Nakahara Jr., B. Preneel, J. Vandewalle , H.Y. Kim (April 2001). Improved SQUARE attacks against reduced-round HIEROCRYPT. 8th International Workshop on Fast Software Encryption (FSE 2001). Yokohama, Japan: Springer-Verlag. с. 165—173. Архів оригіналу (PDF/PostScript) за 17 жовтня 2007. Процитовано 8 лютого 2007.
- Reference implementation and derived code [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]