Hippidion

Hippidion; Період існування: пізній пліоцен — голоцен; ~2.5–0.011 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
	скелет H. principale
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Непарнопалі (Perissodactyla)
Родина:	Коневі (Equidae)
Підродина:	Equinae
Триба:	Equini
Рід:	†Hippidion; Owen, 1869
Види
	H. principale (Lund, 1846) (типовий); H. saldiasi Roth, 1899; H. devillei (Gervais, 1855);
Синоніми
	Hipphaplous Ameghino 1882; Hipphaplus Ameghino 1882; Onohippidion Filhol 1888; Onohippidium Moreno 1891; Parahipparion Ameghino 1904;
Вікісховище: Hippidion

Hippidion (що означає малий кінь) — це вимерлий рід коней, який мешкав у Південній Америці від пізнього пліоцену до кінця пізнього плейстоцену (Луяна), від двох мільйонів до 11 000 років тому. Вони були однією з двох ліній родини коневих, що походили з Південної Америки в епоху плейстоцену, поряд із представниками Equus subgenus Amerhippus.

Він мав висоту в плечах приблизно 1,4 метра і нагадував осла. Череп Hippidion відомий своєю носовою кісткою, яка виступає вперед від черепа^[1].

Дослідження показало, що пізньоплейстоценові зразки Hippidion мали нижчі значення δ13C, ніж зразки Amerhippus, що вказує на те, що вони віддають перевагу рідколіссям C3 і відкритим лісам^[1].

Hippidion вимер разом з іншими південноамериканськими коневими наприкінці пізнього плейстоцену, між 15 000 і 10 000 років тому, як частина четвертинного вимирання, яке призвело до вимирання більшості великих тварин як у Північній, так і в Південній Америці. Кліматичне моделювання припускає, що найкраще місце існування для видів Hippidion скоротилося після переходу в голоцен, але цього зменшення недостатньо, щоб пояснити вимирання^[2].

Примітки

↑ ^а ^б Prado, José Luis; Alberdi, María Teresa (25 квітня 2017). Fossil Horses of South America: Phylogeny, Systemics and Ecology (англ.). Springer. ISBN 9783319558776.
↑ Villavicencio, Natalia A.; Corcoran, Derek; Marquet, Pablo A. (27 червня 2019). Assessing the Causes Behind the Late Quaternary Extinction of Horses in South America Using Species Distribution Models. Frontiers in Ecology and Evolution. 7: 226. doi:10.3389/fevo.2019.00226. ISSN 2296-701X.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[:1-1] а ^б Prado, José Luis; Alberdi, María Teresa (25 квітня 2017). Fossil Horses of South America: Phylogeny, Systemics and Ecology (англ.). Springer. ISBN 9783319558776.

[2] Villavicencio, Natalia A.; Corcoran, Derek; Marquet, Pablo A. (27 червня 2019). Assessing the Causes Behind the Late Quaternary Extinction of Horses in South America Using Species Distribution Models. Frontiers in Ecology and Evolution. 7: 226. doi:10.3389/fevo.2019.00226. ISSN 2296-701X.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

[1]

[2]