Hobart International

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний турнір Гобарту
Current competition Hobart International 2020
WTA Тур
Місто проведення турніруГобарт
Австралія Австралія
АренаТенісний центр Домейн
КатегоріяМіжнародний
ПокриттяХард / відкриті корти
Турнірна сітка32 одиночний
24 кваліфікація
16 парний
Призові$275,000 USD (2020)
СайтОфіційний сайт

Hobart International — щорічний жіночій тенісний турнір. Проводиться з 1994 року у місті Гобарт, Австралія.

До 2009 належав до турнірів IV категорії. Тип покриття корту — хардове.

Усі фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
2023 США Лорен Девіс Італія Елізабетта Коччаретто 7–6(7–0), 6–2
2022 Не проводився
2021
2020 Казахстан Олена Рибакіна КНР Чжан Шуай 7–6(9–7), 6–3
2019 США Софія Кенін Словаччина Анна Кароліна Шмідлова 6–3, 6–0
2018 Бельгія Елісе Мертенс (2) Румунія Міхаела Бузернеску 6–1, 4–6, 6–3
2017 Бельгія Елісе Мертенс Румунія Моніка Нікулеску 6–3, 6–1
2016 Франція Алізе Корне Канада Ежені Бушар 6–1, 6–2
2015 Велика Британія Гезер Вотсон США Медісон Бренгл 6–3, 6–4
2014 Іспанія Гарбінє Мугуруса Чехія Клара Коукалова 6–4, 6–0
2013 Росія Олена Весніна Німеччина Мона Бартель 6–3, 6–4
2012 Німеччина Мона Бартель Бельгія Яніна Вікмаєр 6–1, 6–2
2011 Австралія Ярміла Вулф США Бетані Маттек-Сендс 6–4, 6–3
2010 Україна Альона Бондаренко Ізраїль Шахар Пеєр 6–2, 6–4
2009 Чехія Петра Квітова Чехія Івета Бенешова 7–5, 6–1
2008 Греція Елені Даніліду Росія Віра Звонарьова відмова
2007 Росія Анна Чакветадзе Росія Василіса Бардіна 6–3, 7–6(3)
2006 Нідерланди Міхаелла Крайчек Чехія Івета Бенешова 6–2, 6–1
2005 КНР Цзє Чжен Аргентина Хісела Дулко 6–2, 6–0
2004 США Емі Фрейзер Японія Сінобу Асагое 6–3, 6–3
2003 Австралія Алісія Молік США Емі Фрейзер 6–2, 4–6, 6–4
2002 Словаччина Мартина Суха Іспанія Анабель Медіна Гаррігес 7–6(7), 6–1
2001 Італія Ріта Гранде США Дженіфер Хопкінс 0–6, 6–3, 6–3
2000 Бельгія Кім Клейстерс США Чанда Рубін 2–6, 6–2, 6–2
1999 США Чанда Рубін Італія Ріта Гранде 6–2, 6–3
1998 Швейцарія Патті Шнідер Бельгія Домінік Монамі 6–3, 6–2
1997 Бельгія Домінік Монамі США Маріанн Вердел 6–3, 6–3
1996 Франція Жулі Алар-Декюжі Японія Мана Ендо 6–1, 6–2
1995 Грузія Лейла Месхі КНР Лі Фанг 6–2, 6–3
1994 Японія Мана Ендо Австралія Рейчел Макквіллан 6–1, 6–7(1), 6–4

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
2023 Бельгія Кірстен Фліпкенс
Німеччина Лаура Зігемунд
Швейцарія Вікторія Голубич
Угорщина Панна Удварді[en]
6–4, 7–5
2022 Не проводився
2021
2020 Індія Саня Мірза

Україна Надія Кіченок

КНР Пен Шуай
КНР Чжан Шуай
6–4, 6–4
2019 Китайський Тайбей Латіша Чжань

Китайський Тайбей Хаоцін Чжань

Бельгія Кірстен Фліпкенс
Швеція Юганна Ларссон
6–3, 3–6, [10–6]
2018 Нідерланди Демі Схюрс

Бельгія Елісе Мертенс

Україна Людмила Кіченок
Японія Ніномія Макото
6–2, 6–2
2017 Україна Ольга Савчук

Румунія Ралука Олару

Канада Габріела Дабровскі
КНР Ян Чжаосюань
0–6, 6–4, [10–5]
2016 КНР Сіньюнь Хань
США Крістіна Макгейл
Австралія Кімберлі Біррелл
Австралія Ярміла Вулф
6–3, 6–0
2015 Швеція Юганна Ларссон

Нідерланди Кікі Бертенс

Росія Віталія Дяченко
Румунія Моніка Нікулеску
7–5, 6–3
2014 Чехія Клара Коукалова

Румунія Моніка Нікулеску (2)

США Ліза Реймонд
КНР Чжан Шуай
6–2, 6–7(5–7), [10–8]
2013 Іспанія Марія Тереса Торро Флор

Іспанія Гарбінє Мугуруса

Угорщина Тімеа Бабош
Люксембург Менді Мінелла
6–3, 7–6(7–5)
2012 Румунія Моніка Нікулеску

Румунія Ірина-Камелія Бегу

Китайський Тайбей Чжуан Цзяжун
Нова Зеландія Марина Еракович
6–7(4–7), 7–6(7–4), [10–5]
2011 Італія Роберта Вінчі

Італія Сара Еррані

Україна Катерина Бондаренко
Латвія Ліга Декмеєре
6–3, 7–5
2010 Чехія Квета Пешке
Китайський Тайбей Цзяжун Чжуан
Китайський Тайбей Латіша Чжань
Румунія Моніка Нікулеску
3–6, 6–3, [10–7]
2009 Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
Україна Альона Бондаренко
Україна Катерина Бондаренко
6–2, 7–6(7–4)
2008 Іспанія Анабель Медіна Гаррігес
Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль (2)
Греція Елені Даніліду
Німеччина Ясмін Вер
6–2, 6–4
2007 Росія Олена Лиховцева (3)
Росія Олена Весніна
Іспанія Анабель Медіна Гаррігес
Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
2–6, 6–1, 6–2
2006 Франція Емілі Луа (2)
Австралія Ніколь Пратт
США Джилл Крейбас
Хорватія Єлена Костанич-Тошич
6–2, 6–1
2005 Гонконг Цзи Янь
КНР Цзє Чжен
Іспанія Анабель Медіна Гаррігес
Росія Дінара Сафіна
6–4, 7–5
2004 Японія Сінобу Асагое
Японія Сейко Окамото
Бельгія Ельс Калленс
Австрія Барбара Шетт
2–6, 6–4, 6–3
2003 Зімбабве Кара Блек (2)
Росія Олена Лиховцева (2)
Австрія Барбара Шетт
Австрія Патріція Вартуш
7–5, 7–6(7–1)
2002 Італія Татьяна Гарбін
Італія Ріта Гранде (2)
Австралія Кетрін Берклей-Райц
Австралія Крістіна Вілер
6–2, 7–6(7–3)
2001 Зімбабве Кара Блек
Росія Олена Лиховцева
Румунія Руксандра Драгомір
Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
6–4, 6–1
2000 Італія Ріта Гранде
Франція Емілі Луа
Бельгія Кім Клейстерс
Австралія Алісія Молік
6–2, 2–6, 6–3
1999 ПАР Маріан де Свардт
Україна Олена Татаркова
Франція Алексія Дешом-Баллере
Франція Емілі Луа
6–2, 6–2
1998 Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес
Франція Жулі Алар-Декюжі
Словаччина Жанетта Гусарова
7–6(8–6), 6–3
1997 Японія Наоко Кадзімута
Японія Нана Сміт-Роджерс
Німеччина Барбара Ріттнер
Бельгія Домінік Монамі
6–3, 6–1
1996 Індонезія Яюк Басукі
Японія Кього Нагацука (2)
Австралія Керрі-Енн Г'юз
Південна Корея Пак Сон Хі
7–6(9–7), 6–3
1995 Японія Кього Нагацука
Японія Ай Суґіяма
Нідерланди Манон Боллеграф
Латвія Лариса Савченко-Нейланд
2–6, 6–4, 6–2
1994 США Лінда Вілд
США Чанда Рубін
Австралія Дженні Бірн
Австралія Рейчел Макквіллан
7–5, 4–6, 7–6(7–1)

Посилання

[ред. | ред. код]