Monochrome Display Adapter
MDA (англ. Monochrome Display Adapter) — перший відеоадаптер комп'ютерів IBM PC.
Був введений фірмою IBM в 1981 році, як стандартний відеоадаптер, а також, як стандарт на відеодисплеї, що підключаються до такого відеоадаптера. Відеоадаптер MDA не підтримував роботу в графічному режимі. Єдиним доступним відеорежимом був монохромний текстовий режим (відеорежим номер 7 PC) в якому на екрані відображалась матриця символів з 80 стовпчиків і 25 рядків.
Відеорежими з такою кількістю символів в рядку і рядків на екрані прижилися. Наприклад вихідні тексти ядра Linux відформатовані так, що в кожному рядку міститься не більше 80 символів, що дозволяє без проблем проглядати їх в текстовому режимі.
Для відображення символу використовувалась матриця 9x14 пікселів, з яких видима частина символу була 7x11, а пікселі, що залишилися використовувались для формування пустого простору між рядками і стовпчиками.
Стандартний відеоадаптер MDA було оснащено 4 КБ відеопам'яті.
Символ міг мати наступні атрибути: невидимий, підкреслений, звичайний, яскравий (жирний), інвертований і мигаючий. Деякі з атрибутів можна було комбінувати і отримати текст з яскравих (жирних) і підкреслених символів.
| Атрибут | Вигляд |
|---|---|
| Невидимий | Невидимий |
| Нормальний | Нормальний |
| Підкреслений | Підкреслений |
| Яскравий | Яскравий |
| Яскравий підкреслений | Яскравий підкреслений |
| Інвертований | Інвертований |
| Невидимий інвертований | Невидимий інвертований |
Теоретично роздільність екрану MDA становила 720×350 пікселів. Таку цифру можна отримати, якщо перемножити ширину одного символу (9 пікселів) на кількість стовпчиків (80) і висоту символу (14 пікселів) на кількість рядків (25). Однак відеоадаптер MDA був не здатний адресувати окремі пікселі, він працював в текстовому режимі: в кожне знакомісце можна було помістити один з 256 символів. В MDA використовувалась кодова сторінка CP437. Образи символів зберігались в ПЗП відеоадаптера, і не було можливості їх програмної зміни. Єдиний спосіб намалювати на екрані «графічне зображення» — використовувати ASCII- або ANSI-графіку.
Оригінальна карта розширення, випущена IBM, містила крім MDA-відеоадаптера контролер паралельного порту, і повна назва такої карти було таки: «Monochrome Display and Printer Adapter» — адаптер монохромного дисплея і принтера. Використання такої карти позбавляло власника комп'ютера від необхідності купувати окрему плату розширення для підключення принтера.
Роз'єм на відеокарті:[1]
| 5 | 1 |
| |
|---|---|
| 9 | 6 |
| Pin | Функція |
|---|---|
| 1 | Маса |
| 2 | Маса |
| 3 | Не використовується |
| 4 | Не використовується |
| 5 | Не використовується |
| 6 | Інтенсивність освітленості |
| 7 | Відео |
| 8 | Горизонтальна синхронізація |
| 9 | Вертикальна синхронізація |
| Тип | Цифровий, ТТЛ |
|---|---|
| Роздільність | 720h × 350v |
| Горизонтальна частота | 18.432 кГц |
| Вертикальна частота | 50 Гц |
| Кількість кольорів | 2-4[3] |
- Для користувачів, котрим необхідна робота з графікою і/або кольоровим зображенням, фірма IBM поставляла відеоадаптер CGA, випущений одночасно з MDA. Відеоадаптер CGA спочатку був більш дорогим і розглядався як рішення для верхнього сегменту ринку, але низька роздільність в текстових режимах (порівняно з MDA) робила CGA менш привабливим для бізнес-користувачів.
- Введений в 1982 році відеоадаптер фірми Hercules — Hercules Graphics Card (HGC) підтримував як текстовий режим MDA, так і монохромний графічний режим. Цей відеоадаптер міг керувати станом окремих пікселів на екрані і відображати чорно-білу картинку з роздільністю 720×348 пікселів. Такої роздільності відеоадаптер CGA не міг забезпечити ні в одному зі своїх режимів, включно з монохромними. Таким чином, навіть без підтримки кольорового зображення, HGC дозволяв використовувати чорно-білу графіку і MDA-сумісний текстовий режим.
- Далі була випущена версія адаптера HGC+ (Геркулес Плюс), що відрізнялася наявністю схеми завантаження знакогенератора на окремий ОЗП.
- Monochrome Display Adapter Notes [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Справочник www.5v.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 13 листопада 2008.
- ↑ IBM Personal Computer Hardware Library: Technical Reference (Revised edition, 1983)
- ↑ There are four possible combinations of values for the 'Intensity' and 'Video' pins, but not all monitors will display them as four distinct intensity levels.
| Відеокарта | Порівняння розмірів  | |
|---|---|---|
| Роздільність дисплея | ||
| Широкоекранні варіанти | ||