ISO 9

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ISO 9 — міжнародний стандарт, який визначає систему транслітерації кириличних алфавітів слов'янських та неслов'янських мов за допомогою латиниці.

Головна перевага ISO 9 над іншими подібними системами — ​це її повна однозначність, кожній літері відповідає одна літера чи поєднання букви з різними діакритичними знаками. Це дозволяє точно передавати оригінал з кирилиці та здійснювати зворотну транслітерацію, навіть якщо мова є нерозпізнаною.

Давні версії стандарту ISO/R 9:1954, ISO/R 9:1968 та ISO 9:1986 спочатку були засновані на міжнародній системі для освіти з мовознавства (наукова транслітерація кирилиці), однак відрізнялися застосуванням односторонньої транслітерації на користь фонетичного представлення.

ISO 9:1995

[ред. | ред. код]

У наступних країнах:

введений в дію безпосередньо, як державний, стандарт ГОСТ 7.79-2000, що представляє автентичний текст ISO 9:1995 «Інформація та документація. Транслітерація кириличних літер латинськими. Слов'янські та неслов'янські мови». В Україні положення ISO 9:1995 відображені у ГОСТ 7.79 А.

Стандарт поширюється на правила транслітерації засобами латинського алфавіту окремих букв, слів, виразів, а також пов'язаних текстів на мовах, писемність яких базується на кириличному алфавіті. Правила згідно з даним стандартом застосовують скрізь, де потрібно забезпечити однозначне уявлення кириличного тексту латинськими літерами та можливість алгоритмічного відновлення тексту в початковому кириличному запису, зокрема при передачі документів по комп'ютерних мережах.

Стандарт не поширюється на правила передачі латинськими буквами звукового вигляду слів, записаних кирилицею.

Правила представлення національних географічних найменувань на картах визначаються керівними документами відповідних картографічних служб.

Таблиці, наведені у стандарті, однозначно визначають перехід від кириличних букв до латинських для слов'янських мов (білоруської, болгарської, македонської, російської, української), а також для неслов'янських мов.

Подання боснійського, сербського та чорногорського тексту латинськими літерами здійснюється за допомогою національної системи письма гаєвиця, використовуваної в цих слов'янських мовах, а також у неслов'янських мовах поряд з кирилицею.

Таблиця символів

[ред. | ред. код]
Транслітерація слов'янських алфавітів за системою А (з використанням діакритики)
Кирилиця Латинка Юнікод Примітки
Hex Dec
А а A a
Б б B b
В в V v
Г г G g
Ѓ ѓ Ǵ ǵ G+0301 g+0301 G+769 g+769 комбінуючий акут
Ґ ґ G̀ g̀ G+0300 g+0300 G+768 g+768 комбінуючий гравіс
Д д D d
Е е E e
Ё ё IO io 00CB 00EB 203 235
Є є Ê ê 00CA 00EA 202 234
Ж ж Ž ž 017D 017E 381 382
З з Z z
Ѕ ѕ Ẑ ẑ 1E90 1E91 7824 7825
И и I i
Й й J j
Ј ј J̌ ǰ J+030С j+030С J+780 j+780 комбінуючий карон (гачок)
І і Ì ì 00CC 00EC 204 236
Ї ї Ï ï 00CF 00EF 207 239
К к K k
Ќ ќ Ḱ ḱ K+0301 k+0301 K+769 k+769 комбінуючий акут
Л л L l
Љ љ L̂ l̂ L+0302 l+0302 L+770 l+770 комбінуючий циркумфлекс
М м M m
Н н N n
Њ њ N̂ n̂ N+0302 n+0302 N+770 n+770 комбинуючий циркумфлекс
О о O o
П п P p
Р р R r
С с S s
Т т T t
У у U u
Ў ў Ǔ ǔ 01D3 01D4 467 468
Ф ф F f
Х х H h
Ц ц C c
Ч ч Č č 010C 010D 268 269
Џ џ D̂ d̂ D+0302 d+0302 D+770 d+770 комбінуючий циркумфлекс
Ш ш Š š 0160 0161 352 353
Щ щ Ŝ ŝ 015C 015D 348 349
Ъ ъ ʺ 02BA 698 модифікуючий 2-й штрих
Ы ы Y y
Ь ь ʹ 02B9 697 модифікуючий 1-й штрих (прим)
Э э È è 00C8 00E8 200 232
Ю ю Û û 00DB 00FB 219 251
Я я Â â 00C2 00E2 194 226
ʼ ʼ 02BC 700 модифікуючий апостроф
Ѣ ѣ Ě ě 011A 011B 282 283
Ѫ ѫ Ǎ ǎ 01CD 01CE 461 462
Ѳ ѳ F̀ f̀ F+0300 f+0300 F+768 f+768 комбінуючий гравіс
Ѵ ѵ Ỳ ỳ 1EF2 1EF3 7922 7923

Приклади: Строчинський Геннадій Віталійович — Stročins'kij Gennadìj Vìtalìjovič

Солов'яненко Ганна Ярославівна — Solov'ânenko Ganna Âroslavìvna

Гоцуляк Вікторія Анатоліївна — Goculâk Vìktorìâ Anatolìïvna

Андрющенко  Євгенія Юріївна — Andrûŝenko Êvgeniâ Ûrìïvna

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ISO_9&oldid=38183961