Код Бодо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ITA2)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Код Бодо́ (англ. Baudot code) — цифровий синхронний 5-бітний код. Пізніше він став міжнародним стандартом CCITT-1 (ITA-1). На його основі був розроблений код CCITT-2, що став стандартом у телеграфі. Задля пристосування коду Бодо до телеграфного кодування кирилиці його було доповнено, так виник код МТК-2[1].

Первинний код Бодо

[ред. | ред. код]

Код розробив Жан Еміль Бодо у 1870 р. для свого телеграфу. Код вводився спеціальною п'ятикнопковою клавіатурою, натискання клавіші чи відсутність натискання відповідало передаванню чи непередаванню одного символа в п'яти-бітному коді[2]. Найбільша швидкість передачі — трохи понад 190 знаків на хвилину (16 біт за секунду; чи 4 боди).

У коді Бодо елементами є посилка чи відсутність посилки однакової тривалості та абсолютної величини, але різної полярності. Код Бодо є рівномірним, кожній букві відповідає п'ять елементарних знаків. Всього комбінацій можна скласти 25=32 . Для збільшення кількості знаків в апаратах Бодо застосовується другий регістр також з 32 знаками.

Керівні символи
o. ... пробіл, перейти до таблиці букв
.o ... пробіл, перейти до таблиці цифр
oo ... видалити останній знак
Таблиця літер Таблиця цифр
.. o.. A oo o.. K .. o.. 1 o. o.. .
.. oo. É oo oo. L .. .o. 2 o. .o. 9/
.. .o. E oo .o. M .. ..o 3 o. ..o 7/
.. .oo I oo .oo N .. o.o 4 o. o.o 2/
.. ooo O oo ooo P .. ooo 5 o. ooo '
.. o.o U oo o.o Q .. oo. 1/ o. oo. :
.. ..o Y oo ..o R .. .oo 3/ o. .oo ?
.o ..o B o. ..o S .o o.. 6 oo o.. (
.o o.o C o. o.o T .o .o. 7 oo .o. )
.o ooo D o. ooo V .o ..o 8 oo ..o -
.o .oo F o. .oo W .o o.o 9 oo o.o /
.o .o. G o. .o. X .o ooo 0 oo ooo +
.o oo. H o. oo. Z .o oo. 4/ oo oo. =
.o o.. J o. o.. - .o .oo 5/ oo .oo £

У 1901 Дональд Мюррей переробив код Бодо, змінив порядок знаків і додав деякі додаткові знаки. Це було пов'язане з винаходом клавіатури для телеграфного апарату. Тепер порядок кодів був не пов'язаний з вимогами зручності оператора, і вони були перевпорядковані, щоб мінімізувати знос устаткування при перемиканнях. Комбінації, що використовуються найчастіше, мають менше «позначок» (одиниць) і більше «проміжків» (нулів). Загальні принципи — п'яти-бітне кодування і використання літерного та цифрового регістрів — залишилися незмінними. Модифікація нового коду була прийнята в 1932 р. як стандарт ITA2 (CCITT-2).

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На МТК-2 працювали всі старт-стопні літеродрукувальні телеграфні апарати СРСР.
  2. Передача велася двома пальцями лівої руки, вказівним і середнім, і трьома пальцями правої руки: вказівним, середнім і безіменним.